0:02 Привіт. Так, мабуть, я вже в ефірі, я так підозрюю, тому я чекаю від вас реакції, щоб ви мені сказали, чи в ефірі я, чи ні, чи ви мене чуєте, чи ви мене бачите. І будемо з вами розпочинати. Привіт, клас. Ее, повідомлення є, значить, все добре, все працює. І найближчу годинку ми з вами будемо активно працювати і будемо вивчати усю Першу світову війну на НМТ з історії України. Це 20-та тема з програми і ми сьогодні з вами її пройдемо повністю. І я прямо гарантую, що ви після цього вебінару зайдете на ЗНО світа, так, чи десь можливо в якісь там довідники і будете проходити там тести. І повірте, ви цю тему, в принципі будете знати дуже
0:48 непогано, тому що ми сьогодні з вами її майже всю детально розберемо. Це саме та саме та тема, яку точно можна вивчити за одну годинку і на НМТ потім заробити бали. Так? Тобто ви сьогодні зможете на НМТ, от уявімо, що у вас є результат НМТ, наприклад, там 140 балів, так? Після сьогоднішнього вебінару ви вже піднімете свій результат на п'ять, можливо навіть на 10 балів, так? Тому що питання з цієї теми, вони 100% трапляються на НМТ, вас будуть їх питати, так? І по суті з цією темою не так важко розібратися. Тому давайте ми приділимо сьогодні цю годинку, так? розберемося з вами з цією темою, аби все було добре. І ви знаєте, так, що якщо сьогодні в ефірі буде 15500 учасників, то цей ефір збережеться і ви зможете користуватися ним е ще довго. Так,
1:37 добре. Тому давайте усе про Першу світову війну ми сьогодні з вами розберемо. Так, я лише хвилинку мушу познайомитися, привітатися. Я дійсно хочу привітатися і познайомитися з усіма, хто особливо прийшов до мене вперше на ефір, хто ще не знає, хто я така. Мене звати Яніна. Я викладачка історії. Е-е, я закінчила в 2015 році Вінницький державний педагогічний інститут, університет, інститут історії етнології і права. Так, тому, власне, я працюю за своєю спеціальністю. Я викладачка історії, готую учнів до ЗНО і до НМТ. Ее, з 2011 року, до речі, ще коли я була студенткою, відтоді в мене з'явилися перші учні. От власне зараз досі цим займаюся. І за цей час я
2:23 підготувала 272 200бальники із ЗНМТ, і ЗНО. Так, бачу ваші статистику 100 вже в вас є. Ну, ще трошки. Давайте будемо пробувати. Підключайте, як ви робите. Мамі в таті всіх підключаєте. Так, ну, загалом все в ваших руках. А ми з вами починаємо Першу світову. Так, так що ви можете детально зараз зосередитися на тому, що я вам буду розказувати, тому що це прям важливо знати. Отже, якщо ми говоримо про початок Першої світової війни, а ви знаєте, коли вона почалася? Так, 1914 року. Якщо ми говоримо про початок Першої світової війни, то, по-перше, основна причина, так, це загострення суперечностей між провідними державами світу. Тобто фактично на той
3:08 момент провідні держави, лідери світові, вони не знаходили між собою спільні спільної мови. У них було багато претензій і суперечок один до одного. І це фактично одна із причин Першої світової війни. Друга причина - це боротьба за нові території, за джерела сировини, за ринки збуту. Фактично, Перша світова війна - це війна між старими імперіями, тобто між державами, які існували вже давно. Ну, по типу там Британія, Франція. Так, це фактично старі імперії, які існували вже століттями. і боротьба між новими імперіями, які тільки там об'єдналися і проголосили свою незалежність в кінці X століття по типу там Італія, Німеччина. Ось ці держави, вони фактично були новими державами. Тому от власне між ними ішла боротьба, тому що на той
3:54 момент більше ніж 100 років назад в світі для того, аби економічно розвиватися, важливо було мати колонії. Так? Тому ось ця боротьба на початку XX століття - це боротьба за колонії. Колонії - це фактично залежні території. От, наприклад, в Британії було дуже багато колоній. Ну, наприклад, там в Африці, в Франції, до речі, теж в Азії дуже багато. Тобто Британія фактично використовувала ці території для того, аби там, е, відкривати свої підприємства, змушувати людей, там, африканців працювати наприклад дуже дешево, виробляти якісь там товари або видобувати якісь там корисні копалини. І ці корисні копалини, і ці товари, які там в Африці за 3 копійки вироблялися, Британія продавала, використовувала і за рахунок цього збагачувалася. Тому тоді,
4:42 на початку XX століття особливо важливо було мати ось ці колонії для того, аби бути економічно потужним. Тому Перша світова війна - це боротьба за території, за джерела сировини, за ринки збуту. Фактично нові імперії, які утворилися лише на початку XX століття, вони не мали цих колоній. Ну, в обмеженій кількості їх мали. Тобто фактично Перша світова війна - це боротьба за вже за пере перерозподіл вже поділеного світу, тобто за те, аби поділити світ і колонії, які були поділені вже до цього. І у нас на початку XX століття формується два ворожих табори. Тобто от країни одні з одними дружать, так, а проти інших дружать. Фактично один такий блок, це у нас була Росія, Британія, Франція та інші. Цей блок ми називаємо Антанта.
5:29 Будь ласка, собі запам'ятовуйте. До речі, в другій світовій у нас немає Антанти і Троїстого або четверного союзу. У нас тільки в Першій світовій війні ось ці моменти є. Тому дивіться, тут у нас ее Російська імперія, Британія, Франція та інші. Ось це Антанта. Переважна більшість країн воювали в Першій світовій війні на боці саме Антанти. І інший блок держав, тобто це такі державиагресори, такі держави-жуліки, які, власне, і м були ініціаторами цієї війни. Це Троїстий союз, або пізніше ми його ще називаємо четверний союз. Чому ми його так називаємо? Тому що спочатку це було три держави: Німеччина, Австро-Угорщина і Італія. Три держави. Потім Італія у 1915 році вийшла з цього союзу, приєдналась
6:16 до Антанди. До речі, замість Італії прийшла Османська імперія і Болгарія. Так, тобто дивіться, було три, одна вийшла, а потім дві приєднались. Так, залишилося чотири, получилось чотири. Тому ми називаємо четверний союз, четверний союз. Чотири держави, чотири імперії. Е, запам'ятали собі це насправді дуже важливо запам'ятати, хто на боці кого воював, які там були один в одного ідеї. Так? І ініціаторами в цій війні фактично був Троїстий союз або четверний союз. Ось ці держави, бо зокрема Німеччина, Османська імперія, Австро-Угорщина, вони вимагали перерозподілити світ. І тут, коли ми говоримо з вами про Першу світову війну, важливо знати, що таке причини і важливо
7:01 знати, що таке привід. Тому зараз ми з цим розберемося. Та і ви правильно мені в чаті підказуєте, що ось цей четверний союз, іншими словами, ще називали центральні держави. Абсолютно правильно. Давайте по подивимося з вами на карту, як виглядав тоді світ. От як виглядала тоді Європа 110 років назад, навіть трошечки більше вже. Так, тобто дивіться, фактично у нас з одного боку була Антанта і з другого боку була Антанта, а в центрі була був Троїстий союз. Тобто троїстий союз був оточений Антантою, він був в центрі. Тому держави Троїстого союзу, а пізніше четверного союзу, їх ще часто називають держави центрального блоку або блок центральних держав, або просто центральні держави,
7:46 тому що, бачите, вони фактично в центрі з усіх сторін оточені Антантою. А тепер ми будемо з вами говорити про те, як почалася Перша світова війна, які там в кого плани були. Так, фактично Перша світова війна почалася з того, що 28 червня 1914 року в місті Сараєво австрійський ертцгерцог він напав на, точніше не австрійський артгер Ерцгерцог, а сербський терорист Гаврило Принцип. Він напав на осього австрійського ерцхерцога, так, Франца Фердинанда. Тобто Франц Фердинанд приїхав в Сараєво на територію Сербії і його було вбито ось цим серб сербським терористом Гаврилом Принципом. Тобто Гаврило Принцип застрелив ось цього
8:34 Франца Фердинанда. І ось ця ситуація, яка відбулася тоді в світі, її використали як привід до початку Першої світової війни. Тобто, дивіться, чи це була причина Першої світової війни? Чи можемо ми сказати, що Німеччині, Росії і Британії так шкода стало Франца Фердинанда, що вони почали воювати за Франса Фердинанда? Вони воювали за Франца Фердинанда? Ні, звичайно, вони не воювали за Франца Фердинанда. Так, вони воювали кожен за свої інтереси. В кожного в цій війні були свої інтереси. А цю ситуацію просто використали як зачіпку. До чого причепитися, щоб з чого почати війну. Тому фактично це привід до війни. Так, привід, тобто ситуація, яка спровокувала війну. Але це не причина війни, тому що вовали ж то не за це. Так. Причина була те, про що ми говорили раніше. Боротьба
9:20 за території, боротьба за вплив. В цій війні кожна фактично територія, кожна фактично держава, вона мала якісь інтереси. Кожен хотів собі щось там добитися. Нас цікавлять Україна і українські землі. Тому давайте будемо говорити, які конкретно були плани в різних держав на українські землі. По-перше, давайте згадаємо собі, як виглядала українська територія трошки більше ніж 100 років назад на початку XX століття. Ви пригадуєте, що переважна більшість українських земель, ну, десь там 80% українських земель, в складі якої держави перебували? Бачите на карті переважна більшість українських земель, ми ще називаємо цю територію Надніпрянщина, вони перебували в складі сучасної Російської імперії. Так, тобто
10:08 вони були в складі Росії. І невеличкий кусочок українських земель, західноукраїнські землі, так, вони перебували в складі Австро-Угорщини. Фактично, дивіться, в 1914 році українські землі не просто були в складі Австро-Угорщини і Росії, вони були в складі двох ворогуючих таборів. Частинка над Дніпрянщиною, вона була в складі Антанти. І західноукраїнські землі, вони були в складі Австро-Угорщини. Це така трагедія фактично українських земель, тому що українці були розділені, так, одні українці жили на території Антанти, інші на території Троїстого Союзу. І було ж зрозуміло, що якщо війна і буде, то 100% лінія зіткнення між Антантою і Троїстим Союзом буде проходити по українських землях. Так,
10:54 тобто 100% десь тут буде війна. І власне так і сталося. І ви знаєте, що для України Перша світова війна, вона мала оцей братовбивчий характер. Тобто українці в складі російської армії, в складі австро-угорської армії вбивали один одного взагалі не за свої інтереси. Давайте тепер по планах, тому що це теж часто питають на НМТ. Які були плани в кожної конкретної держави на початку Першої світової війни? Австро-Угорщина. Австро-Угорщина, запам'ятовуйте собі, в Першій світовій війні хотіла захопити Волинь. Подивіться, будь ласка, на карті, де ця Волинь знаходиться. Волинь перед Першою світовою війною була в складі Росії. Австро-Угорщина хотіла захопити ці території собі. Волинь і Поділля. Волинь - це сучасна Волинська, Рівненська область. Поділля - це
11:40 фактично сучасна Хмельниччина. Частково, ну, Хмельниччина- Вінниччина. Так, ось ці території, ось ці території хотіла Австро-Угорщина захопити собі. Що хотіла в цій війні Росія? Росія хотіла західноукраїнські землі. Тому що, ви знаєте, Росія всю історію вона збирає колекцію. Вона хоче відновити Русь. Вона збирає ісконно русские землі, ті, які колись входили до Русі. Так, тому на початку XX століття Росії не вистачало лише ось цих західноукраїнських територій. Росія, власне, хотіла захопити в Першій світовій війні Галичину, Буковину і Закарпаття. Так, західноукраїнські землі. До речі, в Першій світовій війні певні плани мала також і Німеччина. Німеччина. Вона союзниця Австро-Угорщини. І Німеччина в
12:26 Першій світовій війні хотіла захопити надніпрянщину, фактично всю надніпрянщину. Особливо її цікавив український Донбас. Так, тому що ось тут тут великі поклади корисних копалин. Тим більше ви ж пригадуєте, що там, ну, на Донбасі українському на початку XX століття, там на в кінці X-го, на початку X-го, там було побудовано дуже багато підприємств. І власниками цих підприємств були іноземці, в тому числі і німці. Тому Німеччина була зацікавлена в тому, аби для розвитку своєї промисловості захопити потужні ось ці промислові регіони, зокрема український Донбас. Так, запам'ятали, що кожна держава хотіла. Надніпрянщина хотіла, точніше Австро-Угорщина хотіла Волинь і Поділля. Росія ходи хотіла західноукраїнські землі. Німеччина хотіла повністю усю на
13:14 Дніпрянщину. Так, отже, ми розібралися з вами. Так, починається в нас Перша світова війна. Коли, до речі, вона почалася? Пригадуєте? Ось вам на слайді. 1 серпня 1914 року почалася Перша світова війна. Так, причому дивіться, як вона почалася. Ми з вами вияснили, що сербський терорист вбив Франса Фердинанда. Так, вбив оцього австрійського ерцгерцога. І після цієї війни Австро-Угорщина пред'явила претензії до Сербії. Так, типу чого це твій сербський терорист вбив нашого ерцгерцога? Так, і Австро-Угорщина почала там претензії пред'являти до Сербії. Сербія - це
13:59 православна слов'янська держава. Хто в нас захисник? Захисниця всіх слов'ян, освободительница і защитница. Як думаєте, хто заступився за Сербію? Ну, до речі, і сьогодні Сербія має такі певні проросійські настрої. Так, тобто Сербія, вона завжди якби в союзі з Росією іде. Так, тому коли Австро-Угорщина пред'явила претензії до Сербії у 1914 року, за неї відразу ж заступилася Росія. Так. І Росія сказала, що цей хромакей мене нервує. Угу. О так. І Росія сказала типу: "Давай мені ти сер Австро-Угорщина, Сербію мені не ображай". Так, тобто фактично Росія заступилася за Австро-Угорщину. От. Австро-Угорщина пред'являє претензії до
14:46 Росії, до Сербії. Австро-Угорщина до Сербії. У відповідь Росія до Австро-Угорщини. Фактично спочатку Австро-Угорщина проголошує війну Сербії. У відповідь Росія проголошує війну Австро-Угорщині. А тепер скажіть мені, будь ласка, сестричка Австро-Угорщини, там правила одна династія на початку XX століття. Ну, точніше, не там не правила одна династія, але вони пов'язані оцими династіями і взагалі вони дуже тісно там пов'язані між собою. Що це за захисниця Австро-Угорщини? Німеччина. Німеччина. Так, навіть сьогодні в Австрії говорять німецькою мовою. Так, тобто ось за Німеччину засту за Австро-Угорщину заступилась Німеччина і Німеччина проголосила у відповідь війну Росії. Зрозуміли логіку подій?
15:32 Австро-Угорщина проголосила війну Сербії. У відповідь Росія проголосила війну Австро-Угорщині. У відповідь Німеччина проголосила війну Росії. Фактично війна у нас стає вже світовою. Так от, 1 серпня 1914 року в цю війну включається значна частина європейських держав. Потім підключається Британія, Франція, так і інші держави. Фактично війна стає світовою і 1 серпня 1914 року починається Перша світова війна. Хоча, до речі, ви в Вікіпедії можете зустріти і дату 28 липня. Е, ця дата не є обов'язкова на НМТ з історії, але от в посібниках, в підручниках, в шкільній програмі частіше всього використовується 1 серпня 1914 року. Так, народ, ми з вами значну частину вже розібрали, а
16:18 далі ми будемо говорити з вами про політичні організації і про політичні партії, які вам треба знати для НМТ з історії. Це, по суті, такий, мабуть, найскладніший момент в Першій світовій. Він не є складний, так? Він не є складний, але ви просто трошечки зараз уважніше послухайте. Якщо будете робити собі якийсь конспект, то взагалі буде супер-пупер ідеально. Тому, дивіться, розбираємося з вами. Почалася війна. Так, звичайно, що війна - це великий великі зміни в світі. Це великі взагалі політичні зміни. І, звичайно, війна вона її завжди можна використати або на свою користь, або не на свою користь. Тому коли почалася Перша світова війна в серпні 1914 року, на це миттєво
17:03 відреагували політики на західноукраїнських землях. У Львові, ви пригадуєте, у Львові на той момент там вже діяли політичні партії, багато українських політиків, вони там співпрацювали з австрійцями в австрійському уряді, бу працювали в львівському сеймі. Так, тобто вони в принципі були активними політиками. І як тільки почалася Перша світова війна, вони отак миттєво відреагували. І вони кажуть: "Хлопці, треба щось робити". Тим більше вони якби до війни готувалися вже давно. Вони очікували, що це може бути. Тому відразу ж першого серпня 1914 року українські політики у Львові на західноукраїнських землях утворюють ГУР. ГУР - це головна українська рада. Гур. До неї ввійшли представники всіх політичних партій на той час. Так, Павлик, Ганкевич, Левицький. І лідером
17:50 цієї головної української ради був Кость Левицький. Будь ласка, собі запам'ятовуйте його портрет. Вам треба знати для НМТ. Ви, звичайно, його там і в попередніх темах будете вивчати, так? Але в 20-й темі він також вивчається. Він у нас представник Національно-демократичної партії, тому в мене тут написано на слайді, що він націонал-демократ. Так, що це за організація така і нащо вони її утворили? Так, тобто фактично у Львові ось ці політики, вони утворюють ГУР для того, аби обстоювати інтереси українців. Мається на увазі захищати інтереси українців. І вони хочуть добитися автономії в складі Австро-Угорщини. От вони кажуть: "Війна, хлопці, так буде щось мінятися. Давайте ми допоможемо Австро-Угорщині перемогти Росію, перемогти Троїстий Союз". А Австро-Угорщина скаже: "Які ви молодці,
18:38 українці. Як ви гарно помогли мені Росію перемогти. Я вам за це віддаю автономію". Так, надам вам автономію. Тобто вони вирішили підтримати Австро-Угорщину і сподівались, що Австро-Угорщина допоможе і їм, і надасть їм автономію. Тому вони почали створювати Збройні сили. І ці Збройні сили почали називатися легіон українських січових стрільців. Бачите, відразу з перших днів головна українська рада почала створювати українських січових стрільців. Це Збройні сили е українців, які мали воювати в австрійській армії. Так, в місті Стрий, це на Львівщині. Там було створено легіон українських січових стрільців. Там були проведені ось ці збори їхні організаційні. І власне там також було
19:23 утворено українську бойову праву. Першим командиром був Галущинський. І от власне ось ці українські січові стрільці, їх, до речі, добровольців на західноукраїнських землях на той момент було майже там під 30 000, 28 000. Уявляєте? Як думаєте, звідки набралося стільки українців, які хотіли воювати в австрійській армії за автономію України? Звідки там їх набралося? Так, автономія, незалежність в складі іншої держави. Та можна сказати, що автономія - це така обмежена незалежність, часткова незалежність. Угу. Селяни полонені. Так. Молодь з пласту. Точно. Так. Тобто фактично на західноукраїнських землях політики, вони
20:09 роками готовилися до того, що може бути війна. Вони утворювали ось українські спортивні патріотичні організації, підготовлювали молодь, навіть там цілі оці вишколи були, готували їх Пласт, Січ, Сокіл. Так, тобто там в принципі було багато активної молоді, учасників цих організацій. І коли почалася Перша світова війна, то ці люди, вони відразу пішли добровольцями в українські січові стрільці. Правда, проблема в тому, що австрійський уряд, він не е не надав зброю всім 28 000. Як думаєте, чого австрійці? Австрійці не 28 000 не озброїли? Фактично австрійці боялися, чесно кажучи, тому що уявіть собі, видати зараз зброю 28 000 українців, а ці українці візьмуть і підуть на
20:54 Австрію. Так, ну це трошки небезпечно. Тому австрійці вирішили лише 2500 осіб взяти в українські січові стрільці. І тому українські січові стрільці налічували 2500. Вони воювали в австрійській армії. Вони мали своїх командирів, правда, так. Але фактично вони підтримували Австрію і воювали за українську незалежність. Хто утворив українські січові стрільці? Яка організація? Таке питання таке дуже популярне на НМТ. ГУР. Головна українська рада. Гур, молодці. Гур. Добре. Це було на західноукраїнських землях. Ще одна організація, яка виникла теж на західноукраїнських землях, це була СВУ або Союз визволення України. Ви можете собі, я не знаю, якусь там колоночки, таблички робити. Фактично
21:42 більшість, майже всі українські політичні організації активні в роки Першої світової війни були на території західноукраїнських земель. Тому дивіться, серпень 1914 року у Львові на Галичині була створена ще одна організація, яка називалася Союз визволення України або СВУ. Так, це політична організація, яку утворили емігранти з Надніпрянщини. Зокрема, засновниками був Дмитро Донцов або Андрій Жук. Вам їх треба знати. Так, тобто дивіться, це хлопці, які з Надніпрянщини Жук наприклад з Мелітополя, не не Жук, а Донцов з Мелітополя був, так, вони приїхали у Львів і вирішили в Першій світовій війні не підтримувати Росію, а підтримати в
22:27 цій війні Австро-Угорщину і створили там організацію Союз визволення України. Її мета, по-перше, відокремити Росію, Україну від Росії, по-друге, створити монархічну державу під заступництвом Австро-Угорщини. Так, тобто в них в них ідея була дуже подібна на ГУР. Так от, якщо розібратися, то СВУ і ГУР вони фактично дуже подібні за своє за ідеєю своєю. Так, і ті, і ті хотіли підтримки Австро-Угорщини, і ті, і ті хотіли самостійності, а можливо навіть і повної незалеж або автономії, або повної незалежності. Чим відрізнялася, правда, їхня співпраця? СВУ робили ставку на військовополоненних. Так, вони працювали активно з військовополоненими. Вони певну культурну освітню діяльність проводили теж. Зокрема, з військовополонених українців вони
23:13 створили синьо-жупанну і сіру жупанну дивізію. Але дійсно діяльність їхня, ну, фактично навіть не діяльність, а мета їхня і в одних, і в інших, вона була дуже подібна. Тому у 1915 році дві ці організації об'єдналися і створили загальноукраїнську раду. Так, бачите, я вам таке приклад написала. ГУР плюс СВУ дорівнює ЗУР. Тобто у 1915 році захід загальна виникла загальна українська рада виникла вона з головної української ради і плюс з Союз визволення України. Очолив її той самий Левицький. Так, тобто лідером цієї загальної української ради став Михайло Левицький. До речі, Загальна українська рада - це фактично була організація, яка ще й намагалася
23:58 міжнародну співпрацю України проводити. Так, тобто вона на міжнародній арені Україну намагалася представити. Мета її теж, бачите, привернути увагу Австро-Угорщини до ідеї української державності, розмежувати Галичину на західну і на на східну. Тобто західна Галичина хай собі поляки забирають, а східну, будь ласка, українцям віддати. І взагалі їхня ідея була об'єднати всі українські землі. Кость Кость Левицький, перепрошую, я сказала Михайло. Кось Левицький, Кось Левицький. А ви молодці, я вас перевіряла на уважність. Молодці. Так. І мета цієї організації була об'єднати всі українські землі в межах Австро-Угорщини. Так, ну, на правах автономії, а можливо, якщо получиться на правах незалежності, то взагалі ще крутіше було би так, тобто повністю
24:44 проголосити незалежність. Ось така була їхня ідея. Добре, дивіться, це ми пройшлися з вами по організаціях західноукраїнських. Тобто там у нас було ГУР, там у нас було СВУ і там у нас була ЗУр. Так, ГУР плюс СВУ дорівнює ЗУр. Тепер ідемо з вами на Надніпрянщину в Київ. Скажіть мені, будь ласка, в Києві у 1914 році політичні партії діяли? Ну, вони, можливо, і хотіли діяти, так, але Росія їх притискала, була заборонена діяльність політичних партій. Українські політики активну діяльність провадили в Києві? Ні. Росія це максимально притісняла. Єдине, що там діяло в Києві, це товариство українських поступовців, яке взагалі казали, що вони не політична організація. Тому коли
25:31 почалася Перша світова війна, фактично в Києві і не було толком політичних організацій, політичних політиків, які могли би там політичних політиків не було політиків, які які могли би е ну щось робити, так, якийсь провід брати. Там було єдине це товариство українських поступовців, яке спочатку взагалі мовчало. Так, почалася війна, вони казали: "Та ми ми нічого не знаємо". Так, аж потім у 16-му році вони сказали, що вони за нейтралітет. Так, вони кажуть: "Ми нікого не підтримуємо. Ні Росію, ні Австро-Угорщину. Це не наша війна. Наша хата з краю, ми нічого не знаємо". Тому товариство українських поступовців в Києві політично нейтральні. Так, вони не підтримували жодну з з ворогуючих сторін. Симон Петлюра, хоча він входив,
26:16 до речі, до Туп, він казав, що треба підтримувати Російську імперію. Він казав: "Ми українці, ми громадяни Російської імперії. Це наш священний обов'язок. Ми маємо піти і підтримати в цій війні Росію". Володимир Винниченко, хоча він теж був учасником ТУП, але він сказав, що він проти війни і він не хоче підтримувати Росію. Тобто він засудив Росію, сказав, що він Росію підтримувати не буде і в цілому він проти війни. Так, тобто ось така була позиція окремих політиків. Петлюри, в Винниченка, ну і в товариство українських поступовців загалом нейтральна. Тому в Києві такої активної політичної діяльності в нас не було. Так, не було таких ідей. Були там і інші організації, наприклад, Союзмі, Союз земств, товариство допомоги населенню півдня. Це фактично волонтерські організації. Тобто, знаєте,
27:02 ну, це ж війна, е, треба було там збирати допомогу для воїнів, лікувати поранених так переселяти е переміщених, ну, типу біженців, людей, які втікали від війни. Тому ось ці організації, вони діяли на на Дніпрянщині. Союз Міст, Союз Земс - це фактично волонтерські організації. Вони були засновник засновані українцями Дорошенком, В'язовим, Ніковським. І фактично вони, ну, по типу підтримували Росію. Так, тому що вони збирали допомогу там для воїнів Росії, лікували по поранених воїнів Росії, так? Тобто фактично вони типу підтримували Росію. Була ще одна цікава організація на Ддніпрянщині. Про неї минулого року питали на НМТ. Ніколи раніше не питали. Минулого року запитали. Карпаторуский
27:50 освободительный комітет, ну або Карпаторуський визвольний комітет. Так, це організація. Дуже цікаво. Це організація галицьких москвофілів, тобто людей, які зі Львова приїхали в Київ, коли почалася Перша світова війна і сказали: "Ми підтримуємо Росію". Так, тобто це галичани, львів'яни, які підтримували Росію, москвофіли. Філіо - це любов. Ну, тобто москвофіли - це ті, хто люблять Москву. Так от, це організація, яка була заснована в Києві у серпні 1914 року. І вони підтримували Росію в Першій світовій війні, хоча були типу з західноукраїнських земель. Так, я вас вітаю. Ми з політичними організаціями з вами розібрались. Тобто обов'язково
28:36 запам'ятовуйте собі ГУРЗУр, СВУ, ее, Туп, вони були нейтральні. Е, в принципі можете запам'ятати ось цей Карпаторуський визвольний комітет. Ну, знаєте, мої учні типу кажуть, що якщо освободительний, якщо хтось когось освобождає, то це 100% ті, хто підтримують росіян. Так, це в них вони всіх освобождають. Тому оцей Карпаторуський освободительний комітет - це 100% ті, хто підтримували Росію. А тепер ми будемо говорити з вами про битви Першої світової війни. Фактично битви в Першій світовій війні - це не є щось таке дуже складне. Там все просто. Так, тобто мабуть ви знаєте, що Перша світова війна, там було, ну, таких вам треба кілька великих битв запам'ятати. Кожна битва кожного року відбувалася зазвичай типу битва. Один раз туда фронт
29:23 пішов, другий раз назад, туда і назад. Так, тобто давайте з вами почнемо з битв, які були в Першій світовій війні. Перша битва, 1914 рік, серпень місяць, почалася війна. Тільки-тільки війна почалася і відразу ж Росія наступає на ее Австро-Угорщину. Так, тобто перша битва - це галицька битва - це напад росіян на Австро-Угорщину. Подивіться, будь ласка, на карту. От давайте попрацюємо з картами, тому що тут це важливо. Росіяни, я вам говорила, Волинь входила до складу Росії. Тому росіяни наступають з Волині і з Поділля. Вони наступають от сюда на Галичину. З Волині на Галичину із Поділля на Галичину вони наступають. В вересні 1914
30:09 року вони захопили Львів. Вам треба на цей Львів орієнтуватися. Для вас має бути орієнтир. Львів було захоплено в роки Першої світової війни один єдиний раз в вересні 14-го року. Так. І також росіяни взяли в облогу фортецю Перемишель, оточили місто Перемишель. І місто Перемишель було оточене від березня, від вересня до березня 15-го року. Тобто фактично росіяни під час Галицької битви мали успіх. Подивіться, вони цілу купу територій захопили. Вони захопили фактично всю Галичину і Буковину. Тобто вони захопили, ну, ось західноукраїнські землі, вони фактично захопили. Це те, чого вони хотіли. Вони ж і хотіли в Першій світовій війні захопити західноукраїнські землі. І от в 14-му році їм це вдалось. Ну, окрім
30:55 Закарпаття, там Закарпаття вони не захопили. І після того, як вони захопили ці території, вони були дуже раді. Так. І що роблять росіяни, коли захоплюють якісь території? І вони і сьогодні так роблять. Вони кажуть: "Це вже Запорозька область Російської Федерації". Так, вони включають це до свого складу і створюють там області. Вони створюють там області свої. Так само було і 110 років назад. Захопили якісь території. Що було на той момент в Росії? В Росії були не області, а генерал-губернаторства. Так? Тому росіяни зразу же ж захопили, зразу кажуть: "Ми створюємо тут своє генерал-губернаторство". Це вже наше генерал-губернаторство. І на території Галичини і Буковини вони
31:41 створили галицько-буковинське генерал-губернаторство. Це так подібно, як сьогодні вони там області якісь створюють і включають до свого складу. Так само тоді вони створили оце генерал-губернаторства. Очолив його граф Бобринський. Так, на Галичині, на Галичині і на Буковині, тому Галицько-Буковинське. Та і після цього, звичайно, активно починається політика русифікації. Тому українські школи, бібліотеки закриваються, забороняються всі українські газети, журнали, так це називаються періодичні видання. Періодичні видання, вони забороняються. Крім того, закриваються громадські організації якісь там, особливо проукраїнські, ті самі просвіти, які займались українською освітою. Вони закриваються. Звичайно, що всіх активістів їх починають переслідувати, вбивати, розстрілювати і так далі. Така
32:27 політика проводиться. Наприклад, Грушевський, так, відомий український історик, його було відправлено в заслання. Андрей Шептицький, так, він теж був переслідуваний, теж зазнав утисків від росіян. Це митрополит греко-католицької церкви. Тобто от росіяни починають проводити ось цю свою політику русифікації. Причому це все в таких максимально жорстоких формах проводиться. Тому ось цю політику окупаційну російського уряду навіть називали європейським скандалом. Тобто так, як поводилися росіяни на західноукраїнських землях, для Європи це було скандалом. Це було дико. 100 20 років назад. Так. Так. Ось таку політику вони проводили. Але на щастя росіяни на Галичині і на Буковині були недовго, тому що вже у
33:14 1915 році Австро-Угорщина почала відвойовувати ось ці території. Навесні 1915 року почався ось цей, е, Горлицький прорив. Тобто, бачите, Горлицький прорив, це вже австро-угорці, вже стрілочки зі сторони Австро-Угорщини ідуть. Австроугорці наступають і захоплюють Галичину. Так. І дивіться, вони навіть що захопили? Волинь, тобто значний кусок Волині австроугорці теж захопили. Фактично всі ті території, які росіяни захопили, австро-угорці повернули собі і ще й навіть захопили кусок Волині. Тобто от в 14-му році росіяни мали успіх, в 15-му році австрійці мали успіх. Так і уже у нас
33:59 Галичина, Буковина були повернуті до Росії і навіть Волинь була захоплена австро-угорцями. Ось тут це називається Горлицький прорив. Горлицький прорив 1915 року. Але проходить рік. Навесні 1916 року росіяни збирають сили, проводять знову мобілізацію і знову починають наступ. Цього разу цей наступ називається брусиловський прорив. Тобто, дивіться, росіяни наступали у нас в 14-му і в 16-му році. 14-й і 16-й рік. Е, як вам відрізнити по карті Брусиловський прорив від м галицької битви? Бачите на карті різницю? Тут як мінімум, ну, такі дві дві характе дві характерні особливості. По-перше,
34:46 звертайте увагу на Львів. Це я вам вже говорила. В 14-му році Львів був захоплений. В в 16-му році був захоплений Львів? Ні. Тобто в 16-му році під час бросиловського прориву росіянину рванули. Так, вони прямо багато територій захопили. Захопили, але до Львова не дойшли. Тобто Львів не був захоплений росіянами у XV столітті, в X-му році. Так. Ще одна особливість. Росіяни відвойовують свою Волинь. Так, та територія, яка була перед Першою світовою війною в них. Е, в 14-му році вони з Волині наступали на Львів, а тепер вони не можуть з Волині наступати на Львів, бо Волинь захоплена австрійцями. Тому от власне дивіться на ці моменти. Волинь і Львів, так, це те, що вам підкаже, чи це Брусиловський
35:32 прорив, чи це Галицька битва. Тут у нас брусиловський прорив. Він так називається, бо командував ним Брусилов. Так, командир називався Брусилов. І потім у 1917 році австрійці, вони перейшли в контрнаступ і вигнали росіян з Галичини і з Буковини. Тобто фактично, дивіться, як в нас була війна в Пер Перша світова. 14-й рік росіяни наступили, 15-й рік австрійці наступили, 16-й рік знов росіяни наступили, 17-й рік знов австрійці наступили. Фактично фронт він як маятник рухався туди назад, туди назад. І завершилася ця війна. тим, що ніхто нічого не захопив. Ну, фактично так, фактично мало яких територій було захоплено за ці роки, тому що все, що росіяни захоплювали, австрійці потім
36:19 повертали. Якщо подивитися на територію України, то здається, що хто виграв? Ну, типу, дивіться, Антанта і Троїстий Союз. Антанта - це Росія, Троїстий Союз - це Австро-Угорщина. На території України здається, що Троїстий союз, ну, типу четверний союз виграв. Так, Австро-Угорщина виграла. А фактично хто виграв? Та це на території України здається, що Троїстий Союз мав більше успіху. Так. Але насправді, ви ж розумієте, це світова війна. Бої відбувались не тільки в Україні, там бої відбувалися в різних точках планети. І насправді перемогу здобула в цій війні загалом Антанта.
37:04 Так, тобто 11 листопада 1918 року війна закінчилася перемогою Антантою і поразкою Тройського Союзу. І ви в чаті мені абсолютно правильно пишете. Так, що Штати помогли, штати вступили в війну на боці Антанти. І, звичайно, це прямо, ну, суттєво змінило хід війни. А Росія вийшла з війни, тому що там в Росії відбувся переворот і Росія вийшла з війни. Так, тобто Росія не виграла в Першій світовій війні, виграла Антанта без Росії з Штатами. Так і можна, в принципі, підсумувати, тому що сумна статистика нам говорить, що в Росії було мобілізовано 15,5 млн людей до війська в Першій світовій війні. З них 4,5 млн - це були
37:52 українці. Величезна кількість. Так, в Австрії теж було мобілізовано дуже багато людей. 300 000 - це були українці, які воювали в австрійській армії, ну, типу як громадяни Австро-Угорщини. І крім цього ще й окремо були створені українські січові стрільці. Тому насправді ми говорили на початку, що війна ця для українців, вона братовбивча, вона трагічна. Для українців від цієї війни толку мало було. Так, тому що українці воювали в цій війні не за свою державу, не за свої інтереси, а за інтереси Росії і за інтереси Австрії. Ее, ми говорили, що українські січові стрільці - це фактично підрозділ, який був створений в Першій світовій війні для того, аби воювати на боці Троїй союзу. Тому давайте
38:39 розберемося, що конкретно робили осьці українські січові стрільці, які вони в яких битвах вони брали участь. Так, тому що от там битв було багато, так? І вам це треба знати. По-перше, у 1914 році була битва за ужицький і верецький перевал. Тобто під час Галицької битви, бачите, в 14-му році була Галицька битва. Під час Галицької битви українські січові стрільці билися на Ужгоцькому і на Верецькому перевалах. Це карпатські перевали, ну і на інших теж. Ви можете запам'ятати просто, що у 14-му році українські січові стрільці на карпатських перевалах стримували росіян. В 15-му році, це вже під час Горлицького прориву, це вже коли австрійці наступали, українські січові стрільці билися за гору Маківка. І, до речі, цю
39:27 битву її ще називають справжнє бойове хрещення січових стрільців. Тобто це така битва, де вони, ну, от дійсно зазнали великих втрат. Дійсно так воювали, так воювали. Так. Е, російське командування тоді кинуло проти стрільців полки і артилерію. Тому стрільці зазнали багатьох втрат. Ще одне. Під час брусиловського прориву вони стримували росіян на горі Лисоня біля Тернополя. В 17-му році вони воювали біля села Конюхи. В 18-му році вже коли а коли за умовами Брестлитовського мирного договору німці і австрійці пішли на територію України, то січові стрільці пішли разом з ними в похід на правобережжя. Тому фактично українські січові стрільці, вони всю війну воювали. Так, то там, то там, то там. Вони всю війну воювали.
40:14 Так. І такий ще факт, що можуть запитати вас на НМТ про те, що у 1918 році австрійський імператор Карл, він зробив командиром українських січових стрільців сина австрійського рецгеерцога Стефана ее Вільгельма, Франца Фонгапсберга, Лотрінгена. Тобто, дивіться, австрійський імператор призначив командиром українських січових стрільців сина Ерцгерцога Стефана. Так, тобто був в Австрії ерцгерцог Стефан і його сина зробили командиром українських січових стрільців. Ее чому так робилося? Чому, наприклад, не міг бути якийсь українець командиром українських січових стрільців? Бо не довіряли. Бо в поляків насправді був створений подібний підрозділ, як в
40:59 українців. Вони теж спочатку ці поляки підтримували Австро-Угорщину, а потім взяли і перейшли на бік Антанти. І тому австрійці дуже боялись, що і українці так зроблять. візьмуть і перейдуть на бік Антанти. І тому, щоб українці цього не зробили, було призначено командиром осьо австрійця Вільгельма, Франца, Фонга Габсбурга, Лотрінген. Але про, ну, це проблема, це не проблема, це зовсім не проблема. Е, нюанс в тому, що ось цей Вільгельм Франфон Габсбург Лотрінген, він хоча і був сином австрійського ерцгерцога, але він мав дуже проукраїнські настрої. Та, тобто фактично він боровся з українськими січовими стрільцями за українську незалежність. Він вивчив українську мову. Та він там писав українські вірші. Він боровся за українську незалежність.
41:45 Потім він боровся проти більшовиків і його почали називати Василь Вишиваний. Так, тобто його псевдо - це Василь Вишиваний. Вбитий він, до речі, був російськими більшовиками. Так, за його ось цю проукраїнську позицію. Можете собі запам'ятати. Про нього питали і на ЗНО, і на НМТ. І я вам про нього кажу, щоб ви загалом про нього не забули. Тому Перша світова війна, вона закінчилася 11 листопада 1918 року перемогою Антанти без Росії. Правда, Троїстий союз, четверний союз програли цю війну. І фактично наслідками ці наслідки цієї війни, вони були дуже трагічні. Ну, як і будь-яка війна. Так, тобто наслідки цієї війни, вони такі, як наслідки будь-якої війни. По-перше,
42:30 розорення західноукраїнських земель. До речі, скажіть, будь ласка, які українські землі найбільше постраждали в роки Першої світової війни? От де була війна, де були оці бої на найбільше? Захід України. Так, тобто захід України 110 років назад він постраждав найбільше. Там була ціла купа боїв, ціла купа битв. Так, тому там фактично майже 40% житлових і господарських будівель зруйновано було. Майже половина всіх будівель там була зруйнована. близько 2 000 підприємств так було знищено, скоротився видобуток нафти, скоротилось поголів'я худоби. Ну, типу такі наслідки, як і в кожної війни. Війна є війна, і тому, я думаю, вам ці наслідки абсолютно зрозумілі. Значні людські втрати українців в Першій
43:16 світовій війні загинуло майже півмільйона. Це, звичайно, і військових, і мирних. Так, такі страшні цифри. Інфляція. Інфляція - це коли ціни зростають. В роки Першої світової війни чотири-8сім разів ціни зросли. впало виробництво, так набагато, скоротилися посівні площі, зменшилися збори зернових, скорочення виробництва цукру, перебодів перебої в роботі транспорту, різні соціальні проблеми, так, скорочення працездатного населення на Січі, тому що хтось пішов на фронт, хтось там покалічений був, хтось не міг далі працювати. Так, ну і врешті-решт ось ця Перша світова війна, вона призвела до того, що селяни, е, робітники, вони почали боротися проти ось цієї ситуації, особливо в Росії. Так. І, е, потім в Росії почалася
44:04 революція, а Австро-Угорщина взагалі в результаті Першої світової війни розвалилась і припинила своє існування як імперія. І тому далі ви будете вивчати українську революцію. Так, тому що далі почалася боротьба за незалежність України. Надніпрянщині проголосили УНР, на західноукраїнських землях проголосили з УНР. Так. І далі вже починається Українська Народна респуб е починається українська революція ось цей період. І вам, звичайно, теж потрібно з ним розібратися. Так. А ви пишете мені, щоб я вам запис зробила. А ви ж А 1500 не було. Так, ну буду бачити, побачу. Єдине, що хочу сказати вам, так, це те, що зараз до НМТ вашого залишається с місяців. Фактично жовтня у вас уже
44:50 немає, тому що, ну, вже 18 жовтня, ну, 7,5 місяців, давайте так, 7,5 місяців часу залишається все менше. Час летить отак от просто дуже швидко. І, можливо, вам здається, що до НМТ часу ще багато, так, але фактично день за днем іде, час іде, іде, іде, іде, так, а матеріал від того не зменшується. Тобто об'єм матеріалу, він як був великий, так він в принципі великий і залишається. Тому, будь ласка, не відкладайте свою підготовку до НМТ, тому що, ну, за с місяців ми ще встигнемо підготуватися. На курсі, наприклад, в мене розроблена спеціальна програма, щоб за с місяців ми з вами могли підготуватися за сім до НМТ з історії і вивчити всі теми. По-перше, у нас буде два онлайн заняття на тиждень. Так, тобто ми будемо працювати
45:37 з вами онлайн. Ну, такий трошки подібний формат, як сьогодні. Ми будемо зустрічатися детально, тему за темою вивчати. І також до кожного заняття у вас будуть записи. У вас будуть не просто записи, у вас фактично є два режими, в яких ви можете працювати на курсі. Так, тобто це ось йт-режим і heart-режим. Він так і в вашому навчальному кабінеті. Ви зможете перемикатися між ними. В хардре режимі ви можете, там є більше тестів, вони можуть бути складніші, там є детальний розбір усього матеріалу. В лай-режимі там скорочений виклад теми. Ну, там є все основне, так, але там без ось цього розжовування. Там трошки менше тестів. Ее загалом, фактично до кожної теми, до кожного уроку ви самі можете обирати, в якому режимі вам працювати. Так,
46:23 наприклад, якщо ви тему знаєте добре, то ви можете в лайт-режимі її швиденько там за півгодинки опрацювати і все. Якщо ви бачите, що цю тему вам треба детальніше опрацювати, до ваших послуг хард-режим. Це така крута штука, тому що зазвичай учням іноді буває важко, вони не встигають, коли всього забагато, тому учні самі можуть обирати, в якому режимі їм працювати. Звичайно, що на курсі у нас також є конспекти, шпори, подкасти до кожної теми, е, конспекти і шпори прямо до кожного заняття. В нас є величезна база тестів до кожного заняття, тести з поясненнями. В нас є постійні імітації НМТ, тренажери Квізлет. Найголовніше - це зв'язок зі мною 24x7. Учні постійно можуть писати мені в телеграмі і якщо їм щось
47:10 незрозуміло, то я, е, звичайно, що їм пояснюю. І найголовніше - це наш зручний застосунок з усіма матеріалами. І ми зараз дуже активно працюємо над тим, аби зробити його доступним в режимі офлайн, тобто в режимі без світла. Тобто, навіть коли в учнів не буде світла і інтернету, а ми не знаємо, яка зима нас очікує, то ми хочемо аби до цього часу учні вже могли активно ним користуватися, навіть без світла і інтернету. І аби фактично підготовка до НМТ була можлива в будь-яких умовах. Так, тобто просто з мобільним телефоном ви могли готуватися будь-коли. Ось. Ее, тому що я вам хочу сказати, ви можете мені вже зараз написати в директ в Інстаграмі кодове слово жовтень і
47:56 приєднатися до курсу за кодовим словом жовтень, щоб ви встигли при підготуватися до НМТ на 180, на 190 пс, навіть якщо зимою не буде світла, навіть якщо не буде інтернету, щоб це фактично не сповільнювало вашу підготовку. Тому я дуже дякую вам за сьогоднішній урок. Я зараз напишу менеджерці по Ютубу і запитаю її, що робити, чи залишати запис, чи не залишати. Так, тому що я не можу таке рішення приймати. Я напишу вам в Telegram-каналі, от і все. Була домовленість про 1500, але я розумію, що там чуть-чуть чуть-чуть не дотягнули. Так що буде, будемо вирішувати. Дякую вам. Ну, ви принаймні ті, хто сьогодні прийшли на урок. Я сподіваюся, що Перша світова війна вам
48:42 розвиднілася трошечки. Ви можете зараз, прямо зараз, спробувати на сайт ЗНО освіта зайти і пройти тест з Першої світової війни. От можете пройти і побачити свої результати. Добре, дякую вам за сьогоднішній урок. Гарного вечора. Буду вас відпускати. Все, всім пока.
