0:00 Всесвітня історія. 10 клас. Вітаю вас! Я пан Богдан, і сьогоднішній урок ми присвятимо одній із поворотних подій історії ХХ століття, з якої почнеться один із наймасштабніших військово-політичних конфліктів за всю історію людства, що стане рубежем між двома історичними епохами — Новою та Новітньою історією. Так-так, будемо вести мову про початок Першої світової війни.
0:46 Як же так сталося, що, незважаючи на весь колосальний технологічний прогрес «довгого ХІХ століття», зміни політичної кон’юнктури, зростання добробуту людей, покращення умов їхнього життя, нове століття розпочалося з руйнівних потрясінь? Ми можемо знайти цьому кілька пояснень. Почнемо з того, що промислова революція та індустріалізація відбувалися в різних країнах не одночасно. Вони розпочалися з Великої Британії. Завдяки систематичним інвестиціям у розвиток технологій та інновацій до середини ХІХ століття вона мала статус «майстерні світу» і виготовляла половину від усіх промислових товарів на Землі.
1:39 Економічні та технологічні переваги дозволили створити Британську імперію — найбільшу державу, що будь-коли існувала за історію людства. Швидкий технічний прогрес відбувався і в сусідній Франції, хоча її не завжди вирізняла політична стабільність. Протягом ХІХ століття Париж теж розширив свої колоніальні володіння на величезні простори. Францію та Британію довгий час вважали найбільшими суперниками серед європейських держав. В інших державах (Іспанії, Австро-Угорщині, російській та Османській імперіях) промислова революція розпочалася набагато пізніше, а індустріалізація так і не завершилася
2:30 до початку ХХ століття. Тож вони довгий час не могли підлаштувати свої політичні системи та економіки до нових світових стандартів. У них посилювалися національні рухи, учасники яких прагнули утворення власних держав. Унаслідок цього їх вплив на міжнародній арені поступово зменшувався і, загалом же, вони доживали вже свого віку. Такі ж, колись великі держави, як Китай та Іран-Персія не змогли вчасно сприйняти технологічні новації, тож безнадійно відстали у своєму розвитку та все більше потрапляли в залежність від колоніальних імперій-гігантів.
3:19 Проте наша увага найбільше буде сконцентрована на нових державах, що з’явилися на карті протягом ХІХ століття — Німеччині та Італії. Вони виникли внаслідок національної боротьби за утворення єдиної держави з розрізнених територіальних клаптиків. Пригадайте: як і завдяки кому відбувався процес об’єднання Італії та Німеччини. В Азії з’явився свій політичний лідер — Японія, який, як і «молоді» європейські імперії, прагнув переділу світу. Хоча ця країна мала дуже довгу та насичену історію своєї державності,
4:05 проте в середині ХІХ століття на тлі європейських держав виглядала бідною та ізольованою країною, де життя майже не змінилося із часів Середньовіччя. Усе різко змінилося завдяки курсу на відкритість та реформи наприкінці ХІХ століття: японська влада та суспільство титанічними зусиллями створили в країні передову промисловість і оснащену за найкращим узірцем армію, навіть запровадили деякі європейські політичні та культурні норми. Конкуренція між старими та новими імперіями за колонії та міжнародний вплив із часом переростали у військово-політичне протистояння та змінювала баланс сил.
4:55 «Вимагаємо місця під сонцем для себе!» — гучно прозвучали слова німецького канцлера фон Бюлова щодо визнання прав його країни на свою частку володінь у світі. Друга економіка світу, якою на той час уже була Німеччина, активно почала втілювати цю вимогу. Зміна балансу сил між різними державами породила велику кількість конфліктів. Краще зрозуміти, чому інтереси країн взаємодіяли, нам допоможе така наука, як геополітика. Вона вивчає визначальний вплив географічних факторів на політику держав. Дійсно, ми побачимо, що залежно від географічного положення на світовій мапі
5:44 кожна держава мала особливості власного курсу на міжнародній арені. Найгострішим було військово-політичне протистояння сусідніх Франції та Німеччини. Справою честі для французів стало повернення земель Ельзасу і Лотарингії, які були втрачені під час франко-прусської війни 1871 року. Натомість німці мріяли про встановлення своєї гегемонії на континенті, тобто панування в Європі, коли сусідні держави, включно з Францією, були б міцно прив’язані до Німеччини як політично, так і економічно. Непокоїлася за свої геополітичні інтереси Велика Британія:
6:33 головною опорою міжнародного впливу цієї острівної держави була її морська могутність, тож англійці уважно спостерігали, як німці посилювали свій військово-морський флот і проникали в регіони, які традиційно вважали британською сферою впливу. Аби стримувати Німеччину, Британії довелося відмовитися від своєї звичайної геополітичної гри в «блискучу ізоляцію» та вступити в союз із давньою конкуренткою — Францією. Франції вдалося знайти ще одного важливого союзника — російську імперію. Хоч ця держава мала нижчий рівень розвитку, однак вона володіла величезною кількість земель і народів.
7:25 Крім того, геополітика підказувала, що союз із росією міг стати обхідним чинником для Німеччини зі сходу. У 1907 році Велика Британія, Франція та росія остаточно завершили формування військово-політичного союзу, що отримав назву «Антанта» — від французького слова “Entente” — «згода». З Антантою почала зближуватися і Японія. Німеччина, попри всю свою внутрішню економічну та військову потужність, також потребувала союзників. Досить швидко вона зблизилася з іншою новоутвореною державою — Італією.
8:11 Не проти спільних дій була й Австро-Угорщина, близька не лише територіально, а й за мовою та культурою. Ще в 1882 році Німеччина, Італія та Австро-Угорщина утворили Троїстий союз, хоча він був нестійким, тому що країни-учасники мали геополітичні суперечності між собою. Невдовзі ми побачимо, що Троїстий союз не витримав перевірки на єдність і розвалився на початку Першої світової війни. Єдиною великою державою, яка уникала участі в цих військово-політичних союзах, були Сполучені Штати Америки.
8:57 Розташовані аж за Атлантичним океаном та маючи найбільшу у світі економіку, вони могли собі дозволити залишатися осторонь європейських геополітичних ігор. Упевнені у високому рівні конкурентоздатності своїх товарів, США виступали не за колоніальний розподіл світу, а за вільний доступ до ринків усіх країн. Поміркуйте: чому це було вигідно Сполученим Штатам? Тим часом протистояння двох блоків у Європі на початку ХХ століття все більше загострювалося. Світова громадськість здригалася від звісток про нові військово-політичні кризи в Марокко та на Балканах:
9:45 будь яка з них могла перерости в повномасштабну війну. Балкани, де розгорталися бурхливі національні процеси та перетиналися інтереси всіх імперій, навіть отримали загрозливе прізвисько порохової діжки Європи. Цей тривожний період нарощування військового потенціалу всіма країнами отримав назву «система озброєного миру». Поворотним став ясний літній день 28 червня 1914 року. Цього дня ерцгерцог Франц Фердинанд, спадкоємець австро-угорського престолу,
10:31 разом із дружиною Софією їхав в автомобілі вулицями боснійського міста Сараєво. Раптом назустріч вискочив зловісний чоловік із пістолетом і двічі вистрелив. Кулі стали смертельними для подружжя. Ба більше, саме цим пострілам судилося остаточно розтрощити нестійкий мир у Європі. Убивство Франца Фердинанда та Софії сколихнуло австро-угорське суспільство — усі вимагали негайної помсти! Швидко з’ясувалося, що вбивця належав до терористичної організації, яка хотіла відокремити Боснію від Австро-Угорщини та приєднати її до сусідньої Сербії.
11:19 Тож усе громадське обурення вилилося на сербський уряд, який звинуватили в сприянні терористам. 28 липня, рівно через місяць після фатальних пострілів у Сараєво, Австро-Угорщина оголосила війну Сербії. Саме ця дата і є початком Першої світової війни. Яким же чином конфлікт між досить посередньою Австро-Угорською імперією та малопомітною в міжнародних справах Сербією охопив весь світ? Згадаймо систему військово-політичних союзів, що існувала на той час у Європі. Австро-Угорщину негайно підтримала Німеччина.
12:05 Сербія мала оборонну угоду з росією, яка ланцюжком потягла за собою вступ у війну інших держав Антанти — Франції та Великої Британії, а слідом за ними і Японії. Лише Італія, ображена тим, що її посередницькі пропозиції між сербами та австрійцями було проігноровано, проголосила нейтралітет, чим зруйнувала Троїстий союз. Оскільки країни-противники мали володіння на всіх заселених континентах, у них проживала більшість усього населення світу, а бойові дії поширилися на всю земну кулю, то ця війна вперше в історії людства отримала статус світової.
12:55 Початок «Великої війни» розпалював апетити держав-учасниць. Кожна з них уважала, що війна буде обов’язково швидкою та переможною, дозволить захопити нові землі та народи. Чи можемо ми чітко розрізнити жертв і агресорів у цьому конфлікті імперій? Навряд чи. Дуже скоро стало зрозуміло, що надії на швидку перемогу не виправдалися. Особливо це було помітно з військових планів і реальних дій Німеччини. Розроблений задовго до початку війни План Шліффена занадто оптимістично передбачав швидке захоплення Півночі Франції разом зі столицею Парижем.
13:43 Проте на практиці німці наштовхнулися на запеклий опір французів, які боронили свою батьківщину. А ще їм надала допомогу Велика Британія. Німецькі сили у вересні 1914 року були вже в 40 кілометрах від Парижа, проте Франція зуміла мобілізувати всі можливі та неможливі ресурси і в битві на річці Марна зупинити та відкинути противника. Навіть паризькі таксисти в ті критичні дні щодуху мчали на лінію фронту, щоб перевезти підкріплення для своїх воїнів. Чи не нагадує це вам нещодавні події?
14:31 Битва на Марні розбила «рожеві окуляри» в політиків, генералів і всього суспільства та примусила їх усвідомити, що війна не обмежиться кількома місяцями, а затягнеться на тривалий час, несучи з кожним днем усе більше руйнувань. Про те, як сторони конфлікту були змушені на ходу змінювати свої воєнні плани, гарячково шукати нових союзників і вірити в рішучий злам за допомогою нових видів зброї, ми поговоримо наступного разу. До зустрічі!
