11 клас. Хімія. Гідроліз солей

Короткий зміст

Урок присвячено гідролізу солей, процесу розкладання солей водою. Розглядаються різні типи солей (утворені сильними та слабкими кислотами/основами) та їх взаємодія з водою, що впливає на кислотність розчину (pH).

  • Гідроліз солей – це реакція обміну між сіллю та водою.
  • Характер середовища розчину солі залежить від сили кислоти та основи, якими утворена сіль.
  • Солі, утворені слабкою кислотою і сильною основою, мають лужне середовище (гідроліз за аніоном).
  • Солі, утворені слабкою основою і сильною кислотою, мають кисле середовище (гідроліз за катіоном).
  • Солі, утворені слабкими кислотою та основою, можуть мати нейтральне, слабкокисле або слабколужне середовище.
  • Солі, утворені сильною кислотою та сильною основою, не гідролізуються і мають нейтральне середовище.

Вступ до гідролізу солей

Урок хімії для 11 класу присвячений гідролізу солей, тобто розкладанню речовин водою. Гідроліз солей відрізняється від гідролізу органічних сполук тим, що відбувається в гідратованих йонах, де катіони металів утворюють ковалентні зв'язки з молекулами води за донорно-акцепторним механізмом, а аніони з'єднуються водневими зв'язками. Суть гідролізу визначається тим, від яких сполук (основи чи кислоти) походить сіль, і важливо пам'ятати поділ основ і кислот на сильні та слабкі.

Механізм гідролізу за аніоном та катіоном

У гідратних оболонках йонів ковалентний зв'язок у молекулі води під впливом цих йонів може руйнуватися, розпадаючись на йони H+ і OH-. Якщо аніон солі походить від слабкої кислоти, він сполучається з катіонами Гідрогену, що призводить до накопичення гідроксид-аніонів OH- і робить середовище лужним (гідроліз за аніоном). В іншому випадку, гідроксид-аніони OH- сполучаються з катіонами металів, утворених слабкими основами, що призводить до надходження катіонів Гідрогену H+ і робить середовище кислим (гідроліз за катіоном).

Дослід з натрій ацетатом (лужне середовище)

Досліджується водний розчин натрій ацетату (сіль, утворена сильною основою NaOH і слабкою кислотою CH3COOH). Розчинення солі у воді призводить до лужного середовища (pH > 7), що підтверджується синім забарвленням універсального індикаторного паперу. Рівняння реакції показує, що ацетат-аніони взаємодіють з молекулами води, утворюючи оцтову кислоту і гідроксид-аніони, що зумовлює лужне середовище. Гідроліз – це реакція обміну за участю солі та води, протилежна нейтралізації.

Гідроліз натрій сульфіду

Розглядається гідроліз натрій сульфіду (Na2S), утвореного сильною основою (NaOH) і слабкою сульфідною кислотою (H2S). Взаємодія з водою призводить до утворення лугу (NaOH) і кислої солі (NaHS). У розчині накопичуються гідроксид-аніони OH-, що зумовлюють лужне середовище. Записується рівняння першої стадії гідролізу, а друга стадія практично не відбувається.

Дослід з амоній хлоридом (кисле середовище)

Досліджується водний розчин амоній хлориду (NH4Cl), солі, утвореної слабкою основою і сильною кислотою. Розчинення солі у воді призводить до кислого середовища (pH < 7), що підтверджується червоним забарвленням універсального індикаторного паперу. Катіони амонію реагують з молекулами води, "забираючи" гідроксид-аніони OH- і утворюючи йони Гідрогену H+, що зумовлює кисле середовище.

Гідроліз ферум(II) хлориду

Розглядається гідроліз ферум(II) хлориду (FeCl2), солі, утвореної слабкою основою (Fe(OH)2) і сильною кислотою (HCl). В результаті утворюється основна сіль (FeOHCl) і хлоридна кислота (HCl), що робить середовище кислим. Гідроліз відбувається лише за першою стадією, не утворюючи нерозчинний гідроксид Fe(OH)2.

Дослід з амоній ацетатом (нейтральне середовище)

Досліджується розчин амоній ацетату (CH3COONH4), солі, утвореної слабкою основою і слабкою кислотою. Індикатор не змінює забарвлення, що свідчить про нейтральне середовище (pH = 7). Обидва йони (ацетат і амоній) реагують з водою, але ступені дисоціації оцтової кислоти і амоній гідроксиду майже однакові, тому середовище залишається нейтральним. Якщо кислота сильніша за основу, середовище буде слабкокислим, і навпаки.

Повний гідроліз солей

Існують солі, утворені слабкими основою і кислотою, які зазнають повного й необоротного гідролізу, наприклад, алюміній сульфід (Al2S3), який повністю гідролізує до амфотерного гідроксиду Al(OH)3 і гідроген сульфіду H2S. Такі солі легко визначити за таблицею розчинності, де на перетині катіону й аніону є позначка #, що означає, що сіль реагує з водою.

Дослід з натрій хлоридом (нейтральне середовище)

Досліджується розчин натрій хлориду (NaCl), солі, утвореної сильними кислотою й основою. Індикатор не змінює забарвлення, що свідчить про нейтральне середовище (pH = 7). Сіль повністю дисоціює на йони, але жоден з них не реагує з водою, тому гідроліз не відбувається.

Підсумки уроку

Підсумовуються основні положення уроку про гідроліз солей. Характер середовища розчину солі залежить від сили кислоти та основи, якими утворена сіль. Солі, утворені сильною основою та слабкою кислотою, гідролізують за аніоном і мають лужне середовище. Солі слабкої основи та сильної кислоти гідролізують за катіоном і мають кисле середовище. Солі, утворені слабкими основою і кислотою, можуть мати нейтральне, слабкокисле або слабколужне середовище. Солі, утворені сильною основою і сильною кислотою, не гідролізуються і мають нейтральне середовище.

Summarize any YouTube video in seconds

Get summaries like this one for any video, in your language, with the free Summ app.

Download on the Apple Store
Get it on Google Play

Transcript

YouTube Transcript Generator

0:00 Хімія. 11 клас. Мої вітання! Я – Світлана Новікова, вчителька хімії. Сьогоднішній урок ми присвячуємо гідролізу солей. Ви дізнаєтеся про взаємодію з водою солей різних типів, зможете прогнозувати характер середовища водного розчину солі. У перекладі з давньогрецької, гідроліз – це розкладання речовин водою. Із поняттям “гідроліз” ви ознайомилися під час вивчення хімічних властивостей естерів, жирів вуглеводів білків. Такі процеси відбуваються за наявності кислоти чи лугу,

0:46 а в живих організмах - за участю ферментів. Унаслідок гідролізу жирів, утворюються гліцерин і вищі карбонові кислоти, сахароза зазнає гідролізу з утворенням глюкози і фруктози, а кінцевими продуктами гідролізу білків є амінокислоти. Гідроліз солей відрізняється від гідролізу органічних сполук, оскільки відбувається в гідратованих йонах. Ви пам’ятаєте, що під час електролітичної дисоціації солі в розчині, кожний катіон і аніон оточують молекули води. Катіони металічних елементів сполучаються з молекулами води ковалентним зв'язком за донорно-акцепторним механізмом. Донором слугує атом Оксигену молекули води,

1:32 у якого є дві неподілені пари електронів, а акцептором - катіон металічного елемента, який має вільні орбіталі. Аніони з'єднуються з молекулами води водневим зв'язком. Розглянемо суть гідролізу солей. Вона визначається тим, від яких сполук - основи чи кислоти, походить сіль. Спочатку пригадаймо, що за ступенем дисоціації, основи та кислоти поділяють на сильні та слабкі. Виокремлюють ще й кілька кислот середньої сили. Лужні та лужноземельні елементи утворюють сильні основи (луги), а решта основ є слабкими. Ряд кислот за їхньою силою представлено на екрані.

2:18 У гідратних оболонках деяких йонів ковалентний зв'язок у молекулі води під впливом цих йонів може руйнуватися, і ця молекула розпадається на йони Н+ і ОН-. В одних випадках, катіони Гідрогену сполучаються з аніонами кислотного залишку солі. Це відбувається, якщо аніон солі походить від слабкої кислоти або кислоти середньої сили. У розчині накопичуються гідроксид-аніони ОН-. Як наслідок, середовище в розчині солі стає лужним. Це – гідроліз за аніоном. В інших випадках, відбувається протилежне – гідроксид-аніони ОН- сполучаються з катіонами металічних елементів.

3:05 Ці катіони є складниками солей, які утворені слабкими основами. У розчин надходять катіони Гідрогену Н+, зумовлюючи кисле середовище розчину солі. Подібний процес відбувається і в розчинах солей амонію, адже амонійна основа – теж слабкий електроліт. Це – гідроліз за катіоном. Тепер виконаємо кілька дослідів. Спершу дослідімо водний розчин натрій ацетату – солі, утвореної сильною основою NaOH і слабкою кислотою СН3СООН. Розчиняємо невелику кількість цієї солі у воді. В утворений безбарвний розчин занурюємо смужку універсального індикаторного паперу.

3:54 Поява синього забарвлення свідчить про лужне середовище в розчині натрій ацетату; значення рН > 7 (рН більше семи). Складаємо рівняння реакції: Натрій ацетат у водному розчині дисоціює на ацетат-аніони і катіони Натрію: СН3СООNa = СН3СОО- + Nа+ Ацетат-аніони походять від слабкої оцтової кислоти. Їхня частина взаємодіє з молекулами води з утворенням молекул оцтової кислоти і гідроксид-аніонів: СН3СОО- + Н2О

4:41 стрілочки в прямому та зворотному напрямках СН3СООН + ОН- Поява йонів ОН- у розчині зумовлює лужне середовище і відповідну зміну забарвлення універсального індикатора. Молекулярне рівняння реакції гідролізу натрій ацетату: СН3СООNa + Н2О стрілочки в прямому та зворотному напрямках СН3СООН + NaOH. Робимо висновок: розчин солі, утвореної сильною основою і слабкою кислотою, має лужне середовище. Зверніть увагу на молекулярне рівняння реакції гідролізу натрій ацетату.

5:30 За кількістю та складом реагентів і продуктів реакції гідроліз – це реакція обміну за участю солі і води. Гідроліз – процес, протилежний нейтралізації. Пригадайте, яку реакцію називають реакцією нейтралізації. Правильно, реакція нейтралізації – це реакція між кислотою і основою, внаслідок якої утворюється сіль і вода. Тепер складемо рівняння реакції гідролізу іншої солі, причому спочатку молекулярне рівняння, а потім йонно-молекулярне. Сіль натрій сульфід Nа2S, як і натрій ацетат, утворена сильною основою (натрій гідроксид NaOH розчинний у воді; це - луг)

6:18 і слабкою сульфідною кислотою Н2S (згідно із рядом кислот за їхньою силою). Складаємо реакцію між натрій сульфідом і водою. Як і в випадку гідролізу натрій ацетату, серед продуктів реакції буде луг NaOH, але замість кислоти Н2S утворюватиметься її кисла сіль NaHS: Nа2S + HОH стрілочки в прямому та зворотному напрямках NaHS + NaOH. Тепер запишемо повне йонно-молекулярне рівняння, подавши сильні електроліти - солі та луг - їхніми йонами, а для води залишаємо її молекулярну формулу:

7:08 2Nа+ + S2- + HОH стрілочки в прямому та зворотному напрямках Nа+ + HS-+ Nа++ OН-. Скорочене йонно-молекулярне рівняння: S2- + HОH стрілочки в прямому та зворотному напрямках HS-+ OН- показує, що в розчині накопичуються гідроксид-аніони O Н-, які зумовлюють лужне середовище розчину. Зверніть увагу: ми записали рівняння першої стадії гідролізу натрій сульфіду. Друга стадія - взаємодія гідрогенсульфід-іону з водою,

7:56 одним із продуктів якої є кислота Н2S, – практично не відбувається. Проведемо наступний дослід. Дослідімо водний розчин амоній хлориду – солі, утвореної слабкою основою і сильною кислотою. Розчиняємо невелику кількість цієї солі у воді й занурюємо в утворений розчин смужку універсального індикаторного паперу. Поява червоного забарвлення свідчить про кисле середовище в розчині амоній хлориду; значення рН < 7 (рН менше семи). Складімо рівняння гідролізу амоній хлориду. Ця реакція, як і гідроліз натрій ацетату або натрій сульфіду, є оборотною;

8:42 її продукти – відповідні основа і кислота. Спочатку запишемо рівняння електролітичної дисоціації солі: NН4Сl = NН4+ + Сl-. Із цих двох йонів з молекулами води реагуватимуть лише катіони амонію, які походять від слабкої основи. Вони “забиратимуть” від молекул води гідроксид-аніони ОН-. Йонно-молекулярне рівняння реакції: NН4+ + НОН стрілочки в прямому та зворотному напрямках NН4OH + Н+. Поява в розчині йонів Гідрогену Н+ зумовлює кисле середовище

9:30 і відповідну зміну забарвлення індикатора. Молекулярне рівняння реакції гідролізу амоній хлориду: NН4Сl + НОН стрілочки в прямому та зворотному напрямках NН4ОН + НСl. Робимо висновок: розчин солі, утвореної слабкою основою і сильною кислотою, має кисле середовище. Наступний приклад гідролізу солі такого самого типу розберемо без проведення експерименту. Ферум(ІІ) хлорид FeCl2 – сіль, утворена слабкою основою (ферум(ІІ) гідроксидом Fe(OH)2) і сильною кислотою (хлоридною HCl). Записуємо молекулярне рівняння:

10:17 FeCl2 + НОН стрілочки в прямому та зворотному напрямках FeOHCl + HCl. Зверніть увагу! Серед продуктів реакції – оснóвна сіль FeOHCl, а не гідроксид Fe(OH)2. Вона складається з йонів FeOH+ і Cl– і є розчинною у воді. Тепер молекулярне рівняння перетворюємо на йонно-молекулярне. Сильні електроліти – середню і основну солі, а також хлоридну кислоту, записуємо у вигляді відповідних йонів, а для води залишаємо її молекулярну формулу: Fe2+ + 2Cl– + НОН

11:05 стрілочки в прямому та зворотному напрямках FeOH+ + Cl– + H+ + Cl–. Скорочене йонне рівняння: Fe2+ + НОН стрілочки в прямому та зворотному напрямках FeOH+ + H+. Середовище в розчині ферум(ІІ) хлориду – кисле. Зауважимо, що гідроліз цієї солі, як і натрій сульфіду, відбувається лише за першою стадією (нерозчинний гідроксид Fe(OH)2 не утворюється). І знову хімічний експеримент. Тепер дослідімо розчин амоній ацетату СН3СООNН4.

11:52 Розчиняємо невелику кількість цієї солі у воді й занурюємо в утворений розчин смужку універсального індикаторного паперу. Індикатор не змінює своє забарвлення, що свідчить про нейтральне середовище в розчині амоній ацетату, рН = 7. Пропоную розібратися, чому середовище є саме таким. Амоній ацетат – сіль, утворена слабкою основою і слабкою кислотою. Тому, обидва йони реагують з водою: СН3СОО- + NН4+ + НОН стрілочки в прямому та зворотному напрямках СН3СООН + NН4ОН. Ступені дисоціації оцтової кислоти і амоній гідроксиду в розчинах однакової концентрації

12:44 майже однакові, тому й середовище розчину амоній ацетату нейтральне. Якщо кислота дещо сильніша за основу, то середовище розчину їхньої солі буде слабкокислим, якщо ж навпаки – слабколужним. Зробимо висновок: розчин солі, утвореної слабкими основою і кислотою, може мати нейтральне, слабкокисле або слабколужне середовище. Існують солі, які походять від слабких основи і кислоти, що зазнають повного й необоротного гідролізу. Наприклад, алюміній сульфід (Аl2S3) повністю гідролізує до амфотерного гідроксиду Аl(ОН)3

13:31 і гідроген сульфіду Н2S. Рівняння реакції: Аl2S3 + 6НОН = 2Аl(ОН)3 осад + 3Н2S газ. Зверніть увагу: такі солі легко визначити за таблицею розчинності. На перетині стовпчика катіону й рядка аніону відповідної солі є позначка # (решітка), яка означає, що сіль існує, але реагує з водою. Добути такі солі реакцією обміну у водних розчинах неможливо: 2AlCl3 + 3K2S + 6H2O = 2Al(OH)3 jcfl +3H2S ufp + 6KCl.

14:29 Проведемо ще один дослід. Дослідімо розчин натрій хлориду. Розчиняємо невелику кількість цієї солі у воді й занурюємо в утворений розчин смужку універсального індикаторного паперу. Індикатор не змінює забарвлення, що свідчить про нейтральне середовище в розчині натрій хлориду, рН = 7. Пояснімо, чому саме таке середовище. Натрій хлорид походить від сильних кислоти й основи. У розчині сіль повністю дисоціює на йони: NaCl = Nа+ + Сl- Жоден із йонів не може реагувати з водою. Тому, гідроліз натрій хлориду не відбувається.

15:16 Зробимо висновок: солі, утворені сильними кислотою й основою, не зазнають гідролізу. Підсумуймо. Гідроліз солей – це реакція між сіллю і водою з утворенням сполуки основного характеру (основи, амфотерного гідроксиду, оснóвної солі) та сполуки кислотного характеру (кислоти, кислої солі, амфотерного гідроксиду). Сіль, яка походить від сильної основи та слабкої кислоти гідролізує за аніоном; в її розчині – лужне середовище (рН > 7). Сіль слабкої основи та сильної кислоти зазнає гідролізу за катіоном.

16:05 Розчин такої солі має кисле середовище (рН менше 7). Солі, кожна з яких утворена слабкими основою і кислотою, можуть зазнавати часткового або повного гідролізу, а в розчині – створюється нейтральне, слабкокисле або слабколужне середовище. Кожна сіль, яка походить від сильної основи і сильної кислоти, не взаємодіє з водою. В її розчині середовище нейтральне (рН = 7). На цьому урок завершуємо. Опрацюйте конспект до уроку і розв'яжіть запропоновані завдання. Дякую і до зустрічі!

Share

YouTube Video Summaries