0:00 Дорога, у нас зовсім погані новини", - сказав Анатолій Людмілі. Він акуратно підбирав слова. Наша мама дуже погана, але вже їй 82 роки. Одна вона вже жити не може, і за нею зараз потрібно доглядати. Я відчувала, Анатолію, що їй скоро знадобиться допомога, - спокійно - сказала Люда. А ви з братом обговорювали це питання? Я думаю, вам потрібно найняти доглядальницю, а інакше не вийде. Людочко, я вчора розмовляв із Віктором. Ми з ним подумали і вирішили, що доглядальницю ми не потягнемо. Їй багато платити доведеться. Та й до того ж не хочеться пускати чужого людини. Мамі буде приємно, якщо за нею доглядатиме близький родич,
0:47 - Сказав Анатолій дружині. І що ж ви вирішили, щоб ми всі по черзі доглядали Ніну Єгорівну? А дружина Віктора Світлана згодна доглядати? Наскільки я знаю, вона з себе така світську даму будує, і я майже впевнена, що вона не захоче доглядати за хворою людиною", - сказала Людмила. Але Вітя навіть не збирається просити про цьому Світлану. Ти чудово знаєш її характер. Адже вона така ніжна і чутлива. І такі речі вона приймає надто близько до серця. Вона не витримає цього, бо їй буде складно бачити нашу маму в такому важкому стані. Ми з Віктором порадилися і дійшли висновку, що ти маєш звільнитися
1:33 з роботи та доглядати за нашою мамою", - - сказав Анатолій. Приголомшена Людмила дивилася на чоловіка на всі очі. Вона не чекала на такий поворот подій. Справа в тому, що Людмилі залишалася до пенсії 3 року. І, звичайно ж, у її плани не входило доглядати в цей час за свекрухою. Анатолій: "Але якщо я звільнюсь, по-перше, я втрачу зарплату, а саме головне-втрачу пенсію, тому мені треба добре подумати", - відповіла дружина. "Людочко мила, ти не хвилюйся, я буду тебе забезпечувати". Ми з Віктором все вже обговорили. Ти найкраща кандидатура у нашій сім'ї для догляду за матір'ю. Ти чудово знаєш, що у нашої мами непростий характер. Вона не
2:20 погодиться, щоб її доглядала якась доглядальниця, - заперечив чоловік. Розумієш, але я вже теж у віці, і у мене багато проблем зі здоров'ям. Якщо чесно, я з нетерпінням чекаю на свою пенсію, щоб нарешті відпочити. А доглядати за хворою людиною - це величезний і важка праця. І мені не подобається, що ви з Віктором все вирішили за мене, поставили перед фактом. Вам слід було спочатку порадитись зі мною. Та й подумай, Толя, як же я сама доглядатиму за вашою матір'ю, - сказала дружина. Дорога, не хвилюйся, ми з усім упораємося, - умовляв її Толик. Я та Віктор будемо тобі допомагати, і ти маєш бути вдячна нашій мамі. Адже ми з тобою
3:08 все своє життя живемо у квартирі, яку нам мама подарувала. А зараз прийшла наша черга віддячити її, - сказав Анатолій. І це було правдою. Ніна Єгорівна на зорі їхнього шлюбу вона оформила дарну на сина Анатолія. Але свекруха щоразу підкреслювала, що Людмила незаслужено користується її квартири. Ти маєш бути вдячна, Людко, що потрапила до нашої родини. Тобі дуже сильно пощастило, а твої батьки жебраки, і в тебе сама не має нікола, ні подвір'я. Якби Анатолій на тобі не одружився, то ти так би і жила у своїй глохоманії. У рідні Анатолія не любили Людмилі. Вони вважали, що вона зовсім
3:53 непробивна, якась дуже пряма, проста і абсолютно нехитра. Інша справа - дружина Віктора Світлана, яка була улюбленою невісткою Ніни Єгорівни, свекруха виділяла Світочку, завжди хвалила невістку і дарувала їй дуже хороші та дорогі подарунки. На 8 березня Свєті вона дарувала комплект, золоту ланцюжок та кільце. О, Людмилі книгу про здорове харчування. На Новий рік коханої невістці Світлані свекруха дарувала кухонний комбайн, а Людмилі сковорідку. Люда просила Нінугорівну їй взагалі нічого не дарувати, але свекруха на кожен свято несла їй у подарунок якусь
4:39 дешеву, зовсім непотрібну річ. Толя, це несправедливо. Чому таке різне ставлення до мене та до Світлани? Хіба я заслужила це? А чоловік відповів: "Ну адже головне не подарунок, а увага. Мама робить це від щирого серця, тому не варто ображатись. Ну і до онукам свекруха теж належала абсолютно по-різному. Сина Віктора та Світлани вона просто обожнювала, а на Іллю, сина Анатолія та Людмили, не звертала жодної уваги. Навіть зараз, коли Ілля виріс, бабуся не прагнула налагодити з ним стосунки. "В'ячеслав Миколайович", звернулася Людмила до начальнику. "У мене свекруха хворіє.
5:25 Відпустіть мене, будь ласка, на місяць у відпустка для догляду за свекрухою". Толя, я взяла відпустку на місяць і буду все це час доглядати вашу матір. А через місяць вам доведеться вирішувати, що ж робити далі. І я вважаю, що це несправедливо, щоб я сама доглядала за Ніною Єгорівною. Гаразд, гаразд, Людо, хоча б місяць доглядай. Тільки мама вже не може жити одна у своїй квартирі, тож ми маму сюди перевеземо. Так буде легше та зручніше. І тобі не доведеться їздити, - сказав їй чоловік. Ну що ж, домовились, - відповіла Людмила. Тільки ти не забудь нашу угоду. Я погодилася доглядати Ніну Єгорівна тільки під час відпустки. на ранок наступного дня Ніна Єгорівна вже
6:12 знаходилася у квартирі Анатолія та Людмили. Літня жінка самостійно пересуватися не могла, і переважно вона лежала на ліжку. У квартирі з'явився запах старості та запах ліків. Анатолій переживав за матір і роздавав вказівки Людмилі. Мамі зовсім незручно сидіти. Швиденько принеси їй ще одну подушку. Ну ти ж бачиш, мама сама не може поїсти. Давай швидше готуй обід і годуй маму. Люда, лікар сказав, що треба стежити, щоб мама вчасно приймала таблетки. З того дня ти відповідаєш за неї здоров'я. Люда сумлінно доглядала за літньою жінкою. Але ж треба враховувати, що Людмила сама була в віці, і вона не збиралася виконувати
6:59 будь-які забаганки Ніна Єгорівни. До того ж їй здавалося, що свекруха спеціально знущається з невістки. Вона часто влаштовувала якісь капості. То спеціально суп розіллє, то склянку упустить. Через 4 дні на Веститніну Єгорівну прийшов Віктор із дружиною Світланою. Вони розглядали квартиру та голосно обговорювали, чи ця придатна квартира для життя Ніни Єгорівни. Причому вони це робили, не зважаючи на Людмилу, ніби вона була порожня місце. Пізніше Віктор підійшов до мами та спитав: "Мамуль, а тебе Людмила-то не ображає? Ти якщо що, нам одразу кажи". Ой, Вітенько, та кому ж хочеться
7:45 возитися з літньою хворою жінкою "- з жалобними нотками в голосі, сказала Ніна Єгорівна. Людмила на мене вовком дивиться, ніби хоче світ у мене зжити. І доглядає вона мене абсолютно без душі. Я вже котрий день прошу у неї пельменів, а вона мені заявляє, що ми спочатку доїмо те, що вона приготувала. Людмила все це почула та підійшла до них. Ніна Єгорівна, у нас ще борщ залишився і пиріжки. Я завтра куплю м'ясо, зроблю фарш і наліплю пельмішків. А так багато їжі одразу готувати не потрібно. Тут Світлана почала обурюватись і накинулася на Людмилу. Для літньої людини ти винна кожен
8:31 день готувати свіжу їжу. Це для неї здоров'я необхідно. Ти маєш розуміти, що за нею треба доглядати, як за маленькою дитиною. Ти ж все одно не працюєш. Часу в тебе багато. Чим тобі ще займатися цілими днями? Дивуюсь я тобі. Слухай, Світлано, я цілий день, як білка в колесі, з нотками роздратування в голосі, сказала Людмила. Мені ще потрібно прибиранням у квартирі займатися і за гігієною не так Єгорівни стежити, та ще й їжу готувати. Ось скоро настане твоя чергу доглядати свекруху. Ось ти і зробиш все ідеально. Я впевнена, у тебе вийде це набагато краще, ніж у мене. Ні що ти? Я працюю, та й у мене немає
9:19 ніякого досвіду з догляду за такими хворими", - заметушилася Світлана. І її зарозумілий тон раптом зник. Віктор зі Світланою ще посиділи поряд із Ніною Єгорівною і пішли. Людмилі ж вони не запропонували ніякої реальної допомоги, крім критики. Але Людмила від них допомоги і не чекала. А ось її чоловік Толік хоч і жив у цій квартирі, але не розбігся допомагати дружині. І коли Людмила просила помити чи погодувати Ніну Єгорівну, він відповідав: "Вибач, дорога, у мене був важкий день. Я дуже втомився. Та до того ж ти винна розуміти, що це не чоловіча справа. Давай вже якось сама справляйся. Адже
10:04 доглядати свекруху - це справа невістки. Людмилі було дуже прикро. Так минуло 3 тижні. Людмила готувалася вийти працювати. Увечері Анатолій заїхав до брата Віктора, і вони довго обговорювали з ним. Як же тепер бути з мамою? Повернувшись додому, Анатолій сказав Людмилі: "Людочко, ми з Віктором порадилися і вирішили, що тобі потрібно буде звільнитися, і ти доглядатимеш за мамою. За свій відхід у нагороду отримаєш квартиру мами. Ми все обговоримо, викличемо нотаріуса додому, та вона складе на тебе заповіт", - - сказав Анатолій. "Я не збираюся доглядати за вашою мамою", - злякано сказала Людмила. Я вже не дочекаюся,
10:51 коли мені виходити працювати. Вам слід з Віктором найняти доглядальницю. Я за цей місяць так утомилася. І знаєш, мені не потрібна квартира ось такою ціною. я теж хочу для себе гарного, спокійного життя. Що ти кажеш? Квартира тобі не потрібна? З нотками роздратування в голосі - сказав Анатолій. А ти про нашого сина Іллю подумала? Ти хіба не хочеш допомогти хлопцю із житлом? Послухай, Анатолію, твоя мама ще може років 20 прожити, а через рік-два такого життя я сама зляжу. Та й навіщо це треба? Квартира і так дістанеться вам з Віктором, у рівних частках, а потім ви її можете продати, а
11:37 гроші поділити. І свою частину ти віддаси нашому синові", - сказала Люда. "Адже це буде лише половина квартири. Мало того, ти ще не порахувала гроші, які ми витратимо на доглядальницю. А твоя зарплата - гроші і буде набагато вигідніше, якщо ти сидітимеш удома. Людмило, голову не мороч, погоджуйся. Так буде простіше та легше для всіх нас. Так буде простішим для вас. А я з цим не згодна, - жорстко сказала Людмила. Що хочете, робіть, але доглядати Ніну Єгорівною я більше не буду. Анатолій розлютився. Людмила, яка все життя була такою поступливою, раптом вирішила показати свій характер. Анатолій намагався
12:24 по-доброму закликати її до совісті, але Люда стояла на своєму. Для себе жінка вже все вирішила. Через 3 дні, несподівано для всіх, Людмила тихо з'їхала у скромну однушку, яку зняла. Її підтримав син Ілля. Мамо, нехай Світлана доглядає за бабусею, і тато з дядьком Вітей скидаються і наймають доглядальницю. Ти що? Вони вважають тебе рабинею та Заурою. Не хвилюйся, мамо. Я буду тебе підтримувати та допомагати грошима", - сказав Ілля. Анатолій терміново знайшов доглядальницю для Ніни Єгорівни. Зрозуміло, він же сам не збирався доглядати за матір'ю. А Людмила хоч і загубила так
13:10 звану сім'ю в лапках, де її використовували, але жінка нарешті здобула свободу.
