Історія України. Частина 35. Революція 1905 - 1907 р. у Російській імперії.

Короткий зміст

Відео розповідає про революцію 1905-1907 років в Російській імперії, її причини, основні події в Україні та наслідки для українського національного руху.

  • Революція була викликана феодальними пережитками, економічною кризою та поразкою у війні з Японією.
  • В Україні відбувалися страйки, селянські повстання, повстання на флоті та в армії.
  • Під тиском революції цар видав Маніфест 17 жовтня, який обіцяв громадянські права та скликання Державної Думи.
  • Активізувався український національний рух, виходили україномовні видання, діяли просвітянські організації.
  • Українські депутати в Державній Думі вимагали автономії України та українізації.
  • Революція була жорстоко придушена, але сприяла пробудженню національної свідомості українців.

Причини та початок революції 1905-1907 років

Революція 1905-1907 років в Російській імперії була спричинена численними феодальними пережитками, такими як поміщицьке землеволодіння, самодержавство, станові привілеї, а також національним і соціальним гнітом. Посилення економічної кризи та поразка у війні з Японією стали каталізаторами революційних подій. Початком революції вважається 9 січня 1905 року, коли мирна демонстрація в Санкт-Петербурзі була розстріляна царськими військами, що отримало назву "Кривава неділя".

Революційні події в Україні у 1905 році

На знак протесту проти розстрілу мирної демонстрації, страйки відбулися і в Україні, зокрема в Києві, Харкові, Катеринославі, Одесі та Миколаєві. Українське селянство підтримало робітників, організовуючи масові погроми поміщицьких маєтків у Київській, Харківській та Одеській губерніях. У Київському, Харківському та Одеському університетах запроваджується курс української літератури, з'являється україномовна преса, зокрема газета "Хлібороб", яка почала виходити в Лубнах.

Повстання на флоті та в армії

Революційні настрої поширилися на армію та флот. 14-25 червня 1905 року вибухнуло повстання на панцернику "Потьомкін", до складу комітету якого входили матроси, члени різних політичних партій, включаючи більшовиків та анархістів. Повсталі не отримали достатньої підтримки і були змушені здатися румунській владі в Констанці. 15-16 липня 1905 року в Севастополі повстали моряки 12 кораблів Чорноморського флоту на чолі з лейтенантом Шмітом, вимагаючи від царя скликання установчих зборів, але повстання було придушене після 13-годинного бою. У Києві 18 листопада 1905 року виступили сапери на чолі з підпоруччиком Жаданівським, до яких приєдналися робітники міста, але повстання було придушене регулярними військами та поліцією.

Маніфест 17 жовтня та його наслідки

У жовтні 1905 року розпочався загальний політичний страйк, в якому взяли участь 120 000 робітників України. Під тиском революційної хвилі 17 жовтня 1905 року цар Микола II підписав маніфест, в якому обіцяв підданим громадянські права, політичні свободи, а також скликання Державної Думи із законодавчими правами. Маніфест розділив політичні сили на три групи: лібералів, які сподівалися на конституцію, ліворадикалів, які вимагали ліквідації самодержавства, та консерваторів, які захищали існуючу систему. Після виходу маніфесту сталися погроми в Одесі, Києві, Катеринославі та на Донбасі, а також збройні виступи робітників у різних містах України.

Активізація українського національного руху

У період революції активізувався український національний рух. Українською мовою виходили газети "Громадська думка" та "Рада", активно працювали просвітянські організації, кооперативи та профспілки. У грудні 1905 року Радикальна українська партія була перетворена в Українську соціал-демократичну робітничу партію, лідерами якої стали Порш, Винниченко та Петлюра. Українська Демократична партія була реорганізована в Українську радикальну демократичну партію на чолі з Єфремовим, Грінченком, Дорошенком та іншими.

Українське питання в Державній Думі

Важливою подією стали вибори до першої Державної Думи навесні 1906 року. Від України було обрано 102 депутати, 45 з яких об'єдналися в українську парламентську громаду, головою якої було обрано адвоката з Чернігова Шрага. Громада мала свій друкований орган "Український вісник". Політичною платформою громади була вимога автономії України, українізації державного управління та освіти. Михайло Грушевський мав виступити з відповідною декларацією з думської трибуни, проте 8 липня 1906 року перша дума була розпущена. Вибори до другої Державної Думи відбулися в січні 1907 року, і Україну знову представляли 102 депутати, а українська громада складалася з 47 депутатів. Більшість депутатів становили представники лівих партій, які вимагали автономії України та допущення української мови в систему державного управління та освіти. 3 червня 1907 року друга дума була також розпущена.

Революція та Західна Україна

Події революції 1905-1907 років вплинули і на Західну Україну. У листопаді 1905 року для керівництва революційним рухом в цьому регіоні було створено народний комітет, одним із керівників якого був Левицький. В Галичині відбулося 211 робітничих страйків, активізувалися селянські виступи. Влітку 1906 року розпочався великий страйк сільськогосподарських робітників 380 галицьких сіл, які висували як економічні, так і політичні вимоги. Австрійський уряд був змушений піти на деякі поступки, зокрема скасував обмеження у виборах до парламенту.

Наслідки революції

Революція 1905-1907 років була жорстоко придушена, але стала важливим кроком у національно-визвольній боротьбі українського народу. Вона сприяла пробудженню національної свідомості, а українські партії набули необхідного досвіду політичної боротьби.

Summarize any YouTube video in seconds

Get summaries like this one for any video, in your language, with the free Summ app.

Download on the Apple Store
Get it on Google Play

Transcript

YouTube Transcript Generator

0:01 численні феодальні пережитки поміщицьке землеволодіння самодержавство станові привілеї національний та соціальний гніт посилення економічної кризи і врешті поразка Росії у війні з японією все це призвело Російську імперію до революції 1905-1907 років почалася вона 9 січня 1905 року мирною демонстрацією в санкт-петербурзі яка була розстріляна царськими військами цей день Потім почали називати кривавою неділею на знак протесту відбулися страйки і в Україні в Києві Харкові катеринославі Одесі Миколаєві робітників

0:47 промислових центрів підтримало українське селянство яке влаштувало масові погроми поміщицьких маєтків в Київському Харківському та Одеському університетах запроваджується курс украї ї літератури з'явилася україномовна преса зокрема газета Хлібороб яка почала виходити в Лубнах з ініціативи шимета революційні настрої охопили армію та флот 14-25 червня 1905 року вибухнуло повстання на панцирнику Потьомкін до складу комітету який готував повстання ввійшли Матроси члени різних політичних партій в тому числі більшовики анархісти тощо повсталі протрималися недовго вади

1:32 організації відсутність підтримки все це змусило команду припинити боротьбу і здатися румунським властям в місті Констанца 15-16 липня 1905 року в Севастополі повстали моряки 12ти кораблів чорноморського флоту їх очолив лейтенант Шмітт повсталі висунули вимогу до царя скликати установчі збори після 13тигодинного бою було придушено заявили про себе і військові Києва Тут 18 листопада 1905 року виступили сапери на чолі з підпоруччиком Жаданівським до майже тисячі військових приєдналися 4000 робітників міста проти повсталих були

2:17 кинуті регулярні війська та місцева поліція загальні втрати з обох сторін становили 250 вбитих і поранених жорстоко придушувалися і селянські виступи у жовтні 1905 року починається загальний політичний страйк у ньому взяли участь 120 000 робітників України під тиском революційної хвилі 17 жовтня 1905 року цар Микола I підписує маніфест в якому обіцяє підданим громадянські права політичні Свободи а також скликання Державної Думи законодавчими правами цей документ розмежував політичні сили на три основ ні групи перші головним чином ліберали сприйняли

3:04 маніфест з Надією на конституцію парламент демократичний устрій другі вважали що маніфест - це тактичний Маневр з боку влади і вимагали продовжувати боротьбу до ліквідації самодержавства Це була точка зору головним чином партій ліворадикального спрямування насамперед більшовиків начолі з Володимиром ульяновим леніним третя група складалася з тих хто цілком запере будь-які нововведення і захищав існуючу політичну та економічну систему це були переважно представники партій та організацій крайньоправої орієнтації невипадково що після виходу маніфесту події розгорталися досить гостро і драматично сталися погроми в Одесі Києві

3:51 катеринославі на Донбасі відбулися збройні виступи робітників Горлівки Олександрівська Харкова Миколаєва інших міст України Це було в грудні 1905 року в момент найвищого піднесення революційної хвилі в Україні у цей період відчутно активізується український національний рух українською мовою виходять громадська думка рада активно працюють просвітянські організації кооперативи проспілки у грудні 1905 року на своєму другому з'їзді радикальна українська партія була перетворена в українську соціал-демокра тичну робітничу партію лідерами якої стали Порш Винниченко та Петлюра Українська Демократична партія була

4:38 реорганізована в українську радикальну демократичну партію на чолі з єфремовим гриінченком дорошенком та іншими важливою подією стали вибори до першої Державної Думи навесні 1906 року ліві партії за винятком Радикальної і Демократичної бойкотували вибори загалом від України було обрано 102 депутати 45 з них об'єдналися в українську парламентську громаду головою якої було обрано адвоката з Чернігова шрага громада мала свій друкований орган український всник політичної платформої громади була вимога автономії України українізації державного управління та освіти з відповідної декларацією з

5:24 думської трибуни мав виступити Михайло Грушевський проте 8 липня 906 року перша дума була розпущена вибори до другої Державної Думи відбулися в січні 1907 року на цей раз у них брали участь всі політичні сили України як і раніше Україну представляли 102 депутати А українська громада складалася з 47 депутатів Більшість депутатів становили представники лівих партій котрі які в першій думі вимагали автономії України допущення української мови в систему державного управління та освіти через 102 дні роботи 3 червня 1907 року друга дума була також розпущена не розв'язавши

6:09 багатьох важливих питань події пов'язані з революцією 195-1907 років справили вплив і на Західну Україну Ще в листопаді 1905 року для керівництва революційним рухом в цьому регіоні створено народний комітет одним із керівників якого був Левицький в Галичині в цей період відбулося 211 робітничих страйків активізувалися селянські виступи влітку 1906 року розпочався великий страйк сільськогосподарських робітників 380 галицьких сіл страйкарі висували як економічні так і політичні вимоги і австрійський уряд вимушений був піти на

6:54 деякі поступки були зокрема скасовані обмеження у виборах до парламенту попри те що революція 1905-1907 років була жорстоко придушена вона все ж таки була важливим кроком у національно-визвольній боротьбі українського народу революція сприяла пробудженню національної свідомості а українські партії набули вкрай необхідного досвіду політичної боротьби

Share

YouTube Video Summaries