0:00 Біологія. 8 клас. Добрий день! Мене звати Анастасія Федоренко. Я викладаю біологію людини - науку, що дійсно не залишить вас байдужими. Бо вона стосується вас особисто. Сьогодні ми поговоримо про те, що буквально міститься у нас усередині - про внутрішнє середовище організму. Дізнаємось, з чого складається кров? Що таке лімфа? Чим вона відрізняється від крові? І наостанок відчуємо себе справжніми науковцями , досліджуючи кров під мікроскопом.
0:47 Тож, давайте визначимо, що таке внутрішнє середовище організму? Це сукупність трьох рідин - крові, тканинної рідини та лімфи. Зараз на екрані ви побачите взаємодію цих рідин. Саме завдяки їм до клітин постійно надходять поживні речовини та видаляються кінцеві продукти обміну. Прикладом є, вже відоме нам, надходження до клітин кисню та виведення з них вуглекислого газу. Транспорт цих газів здійснює кров. Завдяки постійному обміну - надходження одних речовин та виведення інших - внутрішнє середовище організму залишається сталим. Відносна сталість складу та властивостей внутрішнього середовища організму має назву гомеостаз.
1:33 Його підтримка є дуже важливою для функціонування усіх систем організму людини. А також для пристосування до мінливих умов навколишнього середовища. Тож головні дві функції рідин внутрішнього середовища організму - це постійний обмін речовин та підтримка гомеостазу. Цікавим є той факт, що рідини внутрішнього середовища постійно переходять одна в Одну. Кров переходить у тканинну рідину, а тканинна рідина - у лімфу. Яким чином це відбувається? Аби це дізнатись, поговоримо докладніше про кожну з рідин. Кров - це тканина, що складається з рідкої частини, плазми, та клітин, що мають різноманітні функції. Кров становить приблизно 7 відсотків від маси тіла. Прорахуйте цей показник для себе, помноживши масу вашого тіла 0,07.
2:30 55% крові складає її рідка частина - плазма. Сама вона аж на 92 % складається з води. Решту становлять розчинені органічні та неорганічні речовини. Органічні речовини у складі крові - це білки, вуглеводи та жири. Білки плазми мають безліч різноманітних функцій. Зокрема вони забезпечують імунний захист, беруть участь у згортанні крові та регулюють обмін рідною між кров’ю та тканинами. Серед вуглеводів найбільше значення має глюкоза. Бо вона є головним джерелом енергії у клітині. Неорганічні речовини - це переважно мінеральні солі. Вміст солей відповідає такому у розчині повареної солі з концентрацією 0,9 відсотка.
3:19 То наскільки вона солона? Спробуйте самІ! Візьміть півлітрову пляшку води та додайте туди половинку чайної ложки солі. Ретельно перемішайте. Спробуйте та зробіть власні висновки. Стерильний розчин з концентрацією солі 0,9 вісотка має назву фізіологічний. Він використовується у медицині для розведення лікарських засобів, відновлення об’єму крові після крововтрати тощо. До складу крові входять 3 типи клітин. Еритроцити, лейкоцити та тромобоцити. Кожна з них має власні функції та особливості будови. Серед клітин крові найбільшу кількість становлять еритроцити. Зовні вони мають форму увігнутого з обох боків диску. Еритроцити містять дуже велику кількість білка гемоглобіну.
4:07 До складу гемоглобіну входить атом заліза, що надає йому червоного забарвлення. Тому еритроцити ще називають червоними кров’яними тільцями. Головна функція гемоглобіну - це транспорт кисню та вуглекислого газу. Як саме він відбувається? Ми вже знаємо, що насичення крові киснем відбувається у легенях. Саме там кисень з'єднується з гемоглобіном еритроцитів, перетворюючи його на оксигемоглобін. У тканинах оксигемоглобін розпадається, кисень надходить до клітин. А до гемоглобіну приєднується вуглекислий газ, такий комплекс має назву карбгемоглобін. Ця сполука прямує до легень, щоб віддати там вуглекислий газ та знову приєднати кисень.
4:53 Уся будова еритроцитів максимально пристосована для транспорту газів. Під час дозрівання еритроцити втрачають ядро. Таким чином, уся цитоплазма клітини заповнюється гемоглобіном та здатна переносити більше газів. Синтезуються еритроцити у червоному кістковому мозку. Пам’ятаєте цю структуру з теми “Опорно-руховий апарат”? У середньому через 120 діб вони руйнуються у селезінці. Цей орган розташований у черевній порожнині зліва, позаду шлунка. Отже, еритроцити - це увігнуті з обох боків диски червоного кольору, що не мають ядер, та містять білок гемоглобін, що відповідає за транспорт кисню та вуглекислого газу. Варто зазначити, що частина цих газів також транспортується, розчиняючись у плазмі крові.
5:43 Пам’ятаєте, саме збільшений вміст вуглекислого газу у плазмі крові активує роботу дихального центру. На другому місці за вмістом у крові - тромбоцити. На відміну від еритроцитів, це не справжні клітини, а лише їхні фрагменти. Кров’яні пластинки, що утворюються після розпаду великих клітин-попередників. Ядра у тромбоцитів теж відсутні. Через те, що такі пластинки не відповідають визначенню поняття “клітина”, тромбоцити разом із еритроцитами та лейкоцитами іноді називають форменими елементами. Тромбоцити відіграють важливу роль у процесі зсідання крові. Більш докладно ми розглянемо цей процес на наступному занятті. Синтезуються тромбоцити, так само, у червоному кістковому мозку.
6:28 Руйнуються у селезінці та печінці через 5-8 діб існування. Відповідно, тромбоцити - це безбарвні без'ядерні прямокутні пластинки, що відповідають за зсідання крові. Найменше в крові лейкоцитів. Це так звані білі кров’яні тільця. На відміну від еритроцитів та тромбоцитів, вони мають ядро. Лейкоцити різноманітні за будовою. Але усі вони виконують надзвичайно важливу функцію - захист організму від шкідливих чинників. Тобто, забезпечують функціонування імунітету. Клітині лейкоцитів здатні утворювати вигини мембрани - псевдоподії. Пам’ятаєте, такі самі були у амеби протей, яку ви вивчали у 7-му класі? За допомогою псевдоподій амеба захоплює дрібні частинки їжі.
7:18 Цей процес поглинання твердих часток через вигини мембрани клітини має назву фагоцитоз. Лейкоцити роблять майже те саме. За допомогою псевдоподій, вони захоплюють та поглинають бактерію чи вірус. Лейкоцити утворюються у червоному кістковому мозку, лімфатичних вузлах та селезінці. Руйнуються у селезінці та місцях запалення. Тож, лейкоцити - це білі кров’яні тільця, що мають ядро, непостійну форму тіла, утворюють псевдоподії для захоплення чужорідних агентів та відповідають за імунний захист. Підсумуємо функції крові. По-перше, кров має транспортну функцію. Еритроцити забезпечують постійний транспорт кисню та вуглекислого газу, а плазма крові, крім газів, транспортує поживні речовини, зокрема глюкозу.
8:09 По-друге, компоненти крові відповідають за імунний захист. Зокрема спеціальні білки плазми крові та лейкоцити. По-третє, тромбоцити та деякі білки плазми крові відповідають за згортання крові. Та як і усі тканини внутрішнього середовища, кров відповідає за сталість його складу та властивостей, тобто гомеостаз. Обговоримо наступний компонент внутрішнього середовища. Раніше я вже зазначала, що кров частково переходить у тканинну рідину. Але як це відбувається? Мабуть, ви пам’ятаєте, що капіляри обплітали альвеоли легень та приносили туди кров для газообміну. Так от, у тканинах кров теж проходить крізь ці капіляри. Як і у легенях, їхня стінка дуже тонка.
8:56 Складається лише з одного шару клітин. Між клітинами є дрібні проміжки. Вони занадто маленькі, щоб між ними могли пройти еритроцити чи інші клітини крові. А от рідка плазма проходить вільно. Це відбувається ще й завдяки тому, що тиск у капілярі вищий, ніж тиск у тканинах. Але, звісно, не уся плазма виходить до тканин! Усередині капіляра її утримують білки плазми крові. Так вони забезпечують сталий об’єм плазми у кровотоці. Так от, та частина плазми, що все-таки просякає до тканин через різницю тисків і отвори у капілярах, має назву тканинна рідина. Вона омиває усі клітини тіла. Тобто безпосередньо забезпечує обмін речовин між кров’ю та клітиною.
9:46 За складом вона нагадує кров. Але має низький вміст білка. А формені елементи в ній зовсім відсутні. Тканинна рідина у свою чергу переходить у третю рідину внутрішнього середовища - лімфу. Лімфа, як і кров, міститься усередині капілярів. Але тиск усередині лімфатичних капілярів набагато менший, ніж у кровоносних та у тканинній рідині. Тому рідина за градієнтом тиску рухається з тканинної рідини до лімфатичного капіляра. Ця функція лімфи має назву дренажна. Вона виводить надлишок води з тканин. Лімфатичний капіляр замкнений з одного боку. Тобто один кінець починається у тканинах, а другий - впадає у більшу лімфатичну судину. Звідси лімфа потрапляє у лімфатичні вузли. Тут містяться лімфоцити.
10:35 Такий різновид лейкоцитів, що теж відповідає за імунний захист. Тож, лімфа забезпечує імунну функцію. Після лімфатичних вузлів, найбільші лімфатичні судини зливаються та впадають у вену. Тобто частинка плазми крові, що спочатку перейшла до тканинної рідини, а потім до лімфи повернулась назад у кровотік. Отже, лімфа - це прозора безбарвна рідина, за складом схожа на тканинну рідину, але містити більшу кількість лімфоцитів, виконує дренажну та імунну функцію. А тепер давайте перевіримо наші знання на практиці.
11:24 У матеріалах для самопідготовки на вас чекає надзвичайно цікава практична робота Успіхів з виконанням! До нових зустрічей!
