0:13 Слава Україні! Роно в ефірі від Мюнхена до Мюнхена. Чи програє Путін? О таку об'ємну тему я хотіла запропонувати сьогодні до обговорення. З ким, як не з нашим гостем? Віталій Портніков, журналіст,публіцист. Її і піднімати. Пане Віталію, вечір добрий. Вітаю в ефірі. Вітаю. >> Я чому от мені спала на думку зробити такий, ну, запропонувати до обговорення такий аналіз. Потрапила інформація на очі, що український народ став лауреатом престижної премії. Її будуть вручати Зеленському на 62-й Мюнгенські конференції з безпеки там за кілька днів. І це 62 безпе конференція. І згадалася одразу Мюнхен 2007, там 43, 19 років тому, коли вийшов Путін і сказав:
1:00 "Все, всьо, Захід мені набрит, однополярний світ не дуже. Ми дуже занепокоєні розширенням НАТО і будемо все робити, щоб цього не сталося". Все, що він поки зробив, це, звісно, руйнує Україну, вбиває українців, але менше з тим. Путін в своїх, він такі досить амбітні тоді викатив вимоги до заходу, загалом, до світу. Він програє зараз в своїй побудові імперії оцей дух Анкорджа. Ну, якщо можна навіть брати маленькі такі етапи, десь вже подівся, навіть пропагандисти російські визнають, щось не пахне. Ну, я думаю, що про Духан Коляджу ми не маємо говорити, тому що це була швидша
1:45 ідея російської пропаганди. Але ніде правди, діти, якщо після Адкоріджу президент Сполучених Штатів Дональд Трамп погодився на ідею, що спочатку мирна угода, а потім припинення вогню, то це можна назвати справжньою дипломатичною перемогою російського. Тому що до цього моменту Дональд Трамп говорив абсолютно логічні речі, що потрібно спочатку припинити вогонь, а потім домовлятися про мирні перемовини. Очевидно, що Трамп сподівався, що Путіну відповідь швидко погодиться на статті мирної угоди, яка буде узгоджена між американцями, росіянами і українцями. Але ж ми бачимо, що нічого цього не відбувається. Тому мені здається, що коли росіяни говорять про дух анкоріджа, то вони мають на увазі, що Трамп з їхньої точки зору, але це не має нічого спільного з реальністю, готовий був
2:32 схилити Україну і Європу перед капітуляцією, добитися капітуляції Києва перед, е, е, Путіним, перед Москвою. І цього не відбулося. Але мені здається, що якраз на зустрічі в Анкоріджі нічого подібного не відбувалося. Ми ж з вами пам'ятаємо Дональда Трампа, який вийшов до журналістів і сказав, що ніякої домовленості досягти не вдалося. Ну і де тут дума? А щодо того, що Путін вдалося зробити після 20027 року, ну ми зможемо це оцінювати тільки по результатах російсько-української війни. Коли ця війна закінчиться і як ця війна закінчиться, це і буде реальною оцінкою. Програв російський очільник чи йому вдалося втілити в життя свої амбіції. Чому? Тому що зараз все, що
3:19 відбувається, ось таке послаблення Росії на пострадянському просторі в Європі, це тому, що російські зусилля зосереджені на Україні. Отой самий Вольган і Шингер же сказав, і це не не сподобалося багатьом в Україні, не сподобалося нашому представнику в Організації Об'єднаних Націй Андрію Мельнику, що поки Росія зосереджена на Україні, вона не зосереджена на Європі, тому що всі російські зусилля зосереджені на Україні. Це може не подобатися, звичайно, але це правда. І це, до речі, стосується не тільки Європи, це стосується ще й пострадянського простору. Поки Росія зосереджена на Україні, віце-президент Сполучених Штатів Джейд Венц може їхати до Єревану, може їхати до Баку, обіцяти серйозні амстиції,
4:08 амбітні угоди підписувати. І ми з вами говоримо, що зараз вплив Російської Федерації на пострадянському просторі, він тане як на сонці сніг. Але ви ж розумієте, як все зміниться і для Європи, і для пострадянського простору, якщо більша частина території України або вся наша держава буде підконтрольно Російській Федерації. Просто припиниться війна, Україна зникне з політичної мапи світу або стане васальною державою і всі ресурси, які будуть вивільнені Росією після цієї війни, будуть спрямовані на відновлення впливу Росії в Європі на пострадянському просторі. Ще приклад. Давайте собі уявимо, що російсько-українська війна закінчиться
4:54 за рецептами Дональда Трампа. Тобто велика частина території України буде під контролем Російської Федерації. Росія отримує можливості політичного тиску на Україну, дестабілізації ситуації в нашій країні. Але разом із цим санкції проти Росії будуть схвацовані, російська економіка пічне почне відновлюватися. Як ви думаєте, куди піде левова гроша грошей, які Росія отримає в результаті і енергетичних грошей, і заморожених російських активів? Ви думаєте, що вони підуть на покращення добробуту російського населення? Зовсім ні. вони підуть на відновлення впливів, звичайно, і можливо призведуть до нової ще більш кривавої, страшної війни на пострадянському просторі. Або, скажімо, там, якщо Трамп
5:39 переконається у безпомічності заходу тих самих Сполучених Штатів і у готовності йти йому на поступки, можливо, на території навіть країн членів НАТО, в Балтії ще не все, нічого не закінчилося. Російсько-українська війна - це вистріл зі стартового пістолету. Все тільки починається у історії XX сторіччя, яке буде тривожним, кривавим і болючим. Для себе треба розуміти. Ми з ним говоримо тоді, коли навіть європейці починають визнавати, що можуть говорити про е те, що буде стосуватися їхніх напружених стосунків з Сполученими Штатами. Ось тільки ця заява прозвучала від президента Франції Емануеля Макрона, що буде ще чимало моментів напруженості. Значить, ми розуміємо, що Сполучені Штати Трампа
6:25 готові діяти за тими самими рецептами, які запропонував Путін на Мюнхенській конференції 2027 року. 2007 року і які щодо Європи повторив у 2025 році Джейд Венс. От ви сказали про Мюнхенську конференцію 2007 року, але ж була Мюнхенська конференція 2025. І тези віце-президента Сполучених Штатів дуже близькі до тез президента Російської Федерації. Це схожі промови з точки зору до міжнародного права, з точки зору до уявлення, як має виглядати європейський континент, з точки зору віри не у закон, а у силу, у силу наддержави. Просто у Сполучених Штатів набагато більше можливості вважати себе наддержавою, ніж у Російської Федерації. Але сутність від цього не міняється, тому що Сполучені Штати вважають себе над державою, але
7:11 ухвалюють якісь рішення про дії дуже обережно, як ви бачите, принаймні поки президентом Сполучених Штатів є Дональд Трамп. Ми ж з вами не знаємо, що буде у 2029 році. Якщо уявити собі, що президентом Сполучених Штатів стане людина, яка буде близька за своїми поглядами до Дональда Трампа, скажімо, той самий Джейдвенс, ідеологічно близька, але буде набагато більш рішуча, от вам прекрасна червона доріжка до третьої світової війни, тому що ця людина буде більш рішуче діяти. І ніхто не сказав, що третя світова війна буде обов'язково з Росією чи з Китаєм. Може, вона з Європою буде. Може такі Сполучені Штати будуть бажати захопити частину Європи, ту ж саму Гренландію, але військовим шляхом із бомбардуванням, скажімо, аеродромів в європейській частині світу, щоб не європейці не могли
7:56 їм відповісти. Звідки ви знаєте, як будуть розвиватися події у найближчі роки? Окрім того, що розуміти, що вони будуть драматичними, що вони будуть такими, які не призведуть до стабілізації ситуації в Європі в найближчі роки і десятиріччя. І саме тому говорити, виграв чи програв Володимир Путін дуже рано. Війна тільки починається. Чотири роки великої війни у контексті історії це навіть не цифра. >> Е, ну ви дійсно праві, тому що в коли говорять про третю світову війну, всі уявляють, що буде міцна, сильна, правильна, добра Європа і весь інший світ. Ну і там десь щось зле, яке там очолює Путін і будуть йому допомагати. там Північна Корея, Іран і щось інше. Ну так протистояння добра і зла собі
8:42 уявляють. Ніхто конфігурацію Штати, Гренландія, Штати або Канада, тому що навіть в Канаді вже почали моделювати, як можуть напасти Штати і захопити військовим шляхом. І та там теж за розрахунками там три-4ри дні. Я я розумію, що це все механіка поки, але все одно це всей процес зайняв. Добре, повертаємося. Чи чим тоді не лише пропагандисти, а Лавров незадоволений, що вони біткаються. От бачите, що Трамп говорить. От там щось пообіцяли, а водночас тут обіцяють і тут економічно тиснуть. Це все частина інформаційної не те що війни, а замилювання очей, я так розумію. Ну, процеси набагато глибші. >> А ми з вами маємо відповісти на інше питання. А чого вони взагалі прагнуть? Ну реально >> хто? Лавров.
9:29 >> Ну, росіяни. А росіяни. >> Яка їхня ціль? Так. Так. О, Лавров навіть сказав, тут навіть здогадуватися не треба, що треба врахувати не лише оце гарантії безпеки. Це добре для України. Треба врахувати гарантії безпеки для Росії. Хочеться запитати від кого? Тобто терорист і агресор говорить: "Дайте мені гарантії безпеки". Більше того, він прямо сказав: "Те, що ви повторюєте з ефіра в ефір, не один рік". І багатьом, до речі, не подобається, тому що всі, ну, хочуть ска, ну, щоб їм сказали, що далі буде добре, тепло і спокійно, що без знищення України вони не уявляють собі жодної угоди, що жодна угода без капітуляції України, вони її приймати не будуть. що жодна угода, де не передбачено обмеження чисельності
10:17 Збройних Сил України, контроль над цією чисельністю, а контроль над політичним життям України їх не влаштує. Оце вони прагнуть. >> Ну, питання в тому, що їхньою метою на перемовинах є затягування часу до січня 202 року. От ми з вами маємо чітко усвідомлювати, як все це виглядає реально. Я маю на увазі не не так, як це буде, а так, як виглядає в їхніх планах. Вони почали війну. Ця війну вони почали під час президентства Джозефа Байдена. Виходили вони з того, що президент Зеленський слабка фігура і Україна слабка, ослаблена країна, яка не готувалася до війни за кілька днів, вони візьмуть Київ і таким чином поставлять Захід перед фактом. І
11:04 американці нічого, звичайно, не будуть робити, бо вони не бажають третьої світової війни. Добре. Потім прийшла ситуація інша, яка пов'язана із тим, що вони не змогли втілити в життя бліцкріг. >> І в цій ситуації вони були змушені розробити новий план багаторічної війни на виснаження. Вони прекрасно розуміли, що Байден ні наякі реальні домовленості з ними не піде, але вважали, що вони мають продовжувати війну на виснаження до виборів у Сполучених Штатах, до січня 2025 року, а там зрозуміти, як буде діяти новий американський президент, хто він буде, чи доведеться другий термін
11:49 Байдена переживати, чи буде якась нова ситуація. От вони дожили до січня 2025 року. Відновлення контактів із Путіним. Трамп телефонує Путіну. Трамп зустрічається з Путіним в адкорджі. Російські, американські чиновники зустрічаються на перемовинах. Вся попередня політика оголошена неправильно. І це ж успіх, правда? Відбулася міжнародна легітимізація російського президента, американським. Ми в цій ситуації живемо. Але вони не такі ідіоти, щоб вважати, що відразу Америка візьме і погодиться з з усіма їхніми пропозиціями. Вони просто вважають, що президентство Трампа полегшує можливості війни на виснажен, тому що нема можна е своїми діями відкласти, скажімо, надання
12:36 Україні далекобійної зброї. Можна. Можна. Це успіх. Успіх. Можна, е, своїми діями врятувати власні активи, тому що американці фактично примусили європейців не надавати ці заморожені активі України, дати свої гроші. Успіх. Успіх. Звичайно, є санкції, це поразка, але вони могли бути і за Байдена, але за Байдена в цій ситуації в новій американці вже могли б дати далекобійну зброю. Можливо, був би новий пакет допомоги Україні від Сполучених Штатів, а президент Сполучених Штатів не хвалився на весь світ, що він ні копійки Україні не допомагає. Те, що він ні копійки Україні не допомагає - це успіх Путіна. Успіх. Значить, що потрібно робити в такій ситуації, коли є безсумнівні успіхи і разом із цим Америка продовжує наполягати на тому, що
13:23 Україна має зберігтися як незалежну державу. Ми навіть не знаємо, чи як суверенна, бо це не одне і те ж. Тому що коли американці переконують нас поступитися територіями, вони фактично дають нам можливість зрозуміти, що їм потрібна просто незалежна, але необов'язкова суверенна Україна. Україна, яка буде знаходитися в подвійному протектораці США і Росії. Якщо просто так говорити. США будуть гарантувати нам, що ми існуємо як держава, а Росія буде діяти як впливовий гравець. Ну от як Венц говорить, що ви з Росією торгували. Це ж дорога до перетворення України на Білорусь. Знаєте з якою різницею? Для Білорусі в ролі гаранта і суверенітета виступає Китайська незалежності, виступає Китайська Народна Республіка, а у нас
14:08 будуть в ролі гаранти незалежності виступати Сполучені Штати. Тобто Путіну чітко говориться: "Ти збережи українські інституції, як зберігли, як зберіг білоруський, але бери все". От ідея. Звісно, в такій ситуації, коли Путіну абсолютно не хочеться зберігати українські інституції, коли він впевнений, що Україна має просто стати частиною Росії, бо ніякого українського народу не буде. І після цього, до речі, має стати частиною Росії Білорусь, щоб у нас не було сумнівів, що це подвійний дуплет. Просто він не Білорусь не приєднує, тому що тому що не приєднав Україну ще от то йому потрібно тя затягувати час до січня 202 року, а потім вже розібратися. Ми весь час говоримо, що Путіну потрібні комфортні умови і що він буде готовий
14:56 погодитися на мир на конкомфортних умовах, які йому запропонував Трамп. Це якщо Путін не був Путіним. Це можливо якийсь інший російський лідер, який з'явиться після Путіна в 20-х чи 30-х роках цього сторіччя, погодиться на комфортні умови. Тобто ти мені давай половину України, я за війну закінчую. Це ж так, це ж корейський сценарій. Ціка, це ж корейський сценарій. Половина Кореї Радянському Союзу, половина Сполученим Штатам. Це те, що прихильники Трампа, до речі, говорили на момент його обрання. А що такого? Росіяни дійдуть до Дніпра, розділимо Україну по Дніпру. Буде у вас чудова Україна. корейський сценарій. От. Але оскільки у Путіна може не вистачити сил на це
15:43 економічних, це може закінчитися набагато раніше, навіть цього року, з абсолютно іншим результатом. Просто все залежить від економічного потенціалу Росії, не від Трампа, від економічних можливостей Росії, від рівня тиску на Росію. От і все. А повертаючись до історії з перемовинами, я ще раз кажу: ідея тягти час. Значить, вони знову зараз говорять: "Чому ми тягнемо час? Чому ми ні на що не не можемо домовитися?" Трамп не виправдав наших очікувань. Він в адкоріджі говорив Путіну, що все буде на мазі. >> На ма >> на мазі, висловлюючись реальною лексикою оцих е шаромижників, які керують Росією.
16:29 Ну не говорив він нічого цього. Путін не було на в Анкоріджі ніяких домовленостей. Ну ми знову потрапляємо в якусь пастку російську. Не було ніяких домовленостей в Анкодже. Немає ніякого духу Анкоджу. Це все брехня. Єдине, що відбулося в Анкоріджі - це зміна місцями пріоритетів після АКОДжа. Навіть знаєте чому? Тому що Трампу потрібно було довести, що він чогось добився в Анкоріджі. Ну от теж зрозумійте, що таке дух Анкоріджа, якщо вже точно розшифрувати. Трамп точно розумів, що він в Адкоріджеі ні про що не домовився. Він збісився. Він відразу полетів, скасував обід з Путіним. Якщо б були такі чудові домовленості, що люди не могли б пообідати, на обіді вона має обговорювати спільні економічні проекти. Вони їх не обговорювали.
17:15 Путіну він аплодував, коли Путін спускався з трапа літака, пам'ятаєте? І він його навіть не провів. >> Він його залишив одного тинятися анкоріджем. І Путін собі спішно вигадував якусь програму типу зустрічі із священником, щоб показати, що він там невипадково залишився. Трамп просто його кинув і полетів до Вашингтону. Але коли він летів до Вашингтону, чи коли він вже сідав в літак, він раптом побачив, що всі американські медіа пишуть про його поразку. Пам'ятаєте? Це як в казці про голого короля. Трамп постійно опиняється в ситуації голого короля, бігає без фраку по бальному залу і хоче, щоб цього ніхто не помічав. Але
18:01 він спритніший за голо, тому що він вміє створювати оцей флер. Як тільки він побачив, що всі усвідомлюють рівень його поразки в Анкоріджі, він відразу вирішив видати цю поразку за перемогу. І так з'явилася ідея, що добре, давайте мирні перемовини, а вже потім припинення вогню. І він знав, що в цій ситуації Путін йому підіграє, тому що Путін в цьому зацікавлений. От вам дух Анкоріджа весь, якщо його точно відновити і реконструювати. Це бажання захистити президента Сполучених Штатів від розуміння його очевидного провалу у стосунках з президентом Російської Федерації. І, до речі, ще один доказ, коли Трамп вирішив вдруге зустрітися з Путіним в Будапешті і Рубіо разом із Лавровим поговорили і
18:49 Рубіо зрозумів, що Трамп знову пошиється в дурні. Він до нього, очевидно, прийшов і сказав: "Пане президенте, він знову з вами ні про що не домовиться. Він знову пошиє вас в дурні". І Трамп відмовився від зустрічі. Якщо не відмовився, була би абсолютно інша історія, як ви розумієте. Було б реальна можливість досягти домовленості. А так Росія просто має можливості тягти час. От вже зараз лютий 2026 року залишилося усього три роки. Усього. >> Це якщо з економікою все буде класно. Да, я розумію, але це з економі. Повертаючись до до вашої, ну, такої нотатки, якщо економіка витрива російська економіка буде витримувати і надалі такі там збитки. Про людський ресурс я навіть тут не говорю, але ж
19:35 >> людський ресурс в Росії нікого не цікавить. Хоча, з іншого боку, є об очевидний момент, про який ми теж маємо пам'ятати, коли говоримо про людський ресурс. По-перше - це армія найманців. Значить, таким чином, для того, щоб ця армія найманців функціонувала, потрібно платити людям гроші. Якщо грошей немає, це не може бути за формулою Медведеєва. Денег нет, а вы держитесь. Доведеться шукати гроші на немиців. Їх все менше і менше у російському бюджеті. У ньому вже зараз значний дефіцит. І ви можете просто подивитися, що зна навіть російські регіони, які виплачували доплату за людей, що гинули на війні, вони зараз ці гроші не виплачують. Деякі вже. І це серйозний момент
20:22 говорити про те, що Путін зможе оголосити загальну мобілізацію, як всі говорять, а він може раз і оголосити загальну мобілізацію. Чого ж не оголошує всі ці роки? значить, напевно, щось знає більше, ніж наші шановні коментатори в Україні. Усвідомлює, що загальна мобілізація - це теча мільйонів людей з Росії і можлиливий крах ринку труда і головне соціального контракту між владою і суспільством. Ну, тобто є якісь обставини, які примушують його утримуватися від глобальної мобілізації такої великої. Тому що вже перша спроба цієї мобілізації у 2022-2023 роках показала, як росіяни насправді ставляться до війни, що вони в принципі не бажають воювати. В принципі, вони
21:08 готові стежити за війною на екранах телевізорів і казати: "Ой, как хорошо было бы, если б я Одесса была наша". Але це не означає, що вони готові гинути за Одесу. І тут дуже важливий момент, полягаючий в тому, що поки оця величезна загибель людей, чому вона не дається в знаки на атмосфері російському суспільстві? Тому що всі знають, що люди гинуть за гроші, >> що вони самі ідуть в армію, що вони вибирають собі таку долю, розумієте, в алюмпонізованому суспільстві. Я колись в одному фантастичному фільмі бачив таке суспільство, де ее люди могли будь-яку кількість грошей отримати просто з банкоматів, тому що це були лотерейні квитки
21:53 хоч мільярд доларів, але потім за номерами цих лотерейних квитків їх розстрілювали. Ну просто це ж лотерея. Ішов розіграш і той, на кого випав квиток, його розстрілювали просто, щоб зменшити кількість населення, яке так щасливо жило за такі дармові гроші. Так от, Путін створив рівно таке суспільство, принаймні на рівні там малозабезпеченої частини громадян. Ти можеш в цей квиток взяти і тобі заплатять великі гроші, але можуть ї вбити на фронті і покалічити. Що поробиш? І в полон можеш потрапити. Але це плата за гроші. І росіяни це приймають, як правило, гри. А тепер уявіть собі, що люди будуть брати в армію без всяких грошей, правильно? І вони будуть там гинути. Це абсолютно
22:40 інша атмосфера в суспільстві. Абсолютно інша, повірте мені. >> Навіть говори >> це один момент. Інший момент - це стан самої економіки, я про який ви говорили. Якщо говорити не про людей, >> ми не знаємо, що з цією економікою відбувається зараз насправді, але знаємо, що цей стан погіршується. Я просто не можу давати, як багато хто дає оптимістичні прогнози. От ви знаєте, у 2026 році це все закінчиться, тому що в них не вистачить сил. Ми не знаємо. може у 2026, може у 2027, може у 2028му. У них не вистачить сила, ми цього не знаємо. Але тенденцію ми знаємо. Тенденція вона вже з ярмарком. І до речі, кожний новий рік війни, він в принципі не обіцяє російській економіці швидкого відновлення після неї. Тобто
23:27 Путін заганяє в глухий ткут не тільки нашу країну, руйнуючи і перетворюючи на на територію непридатну до життя своїми морбудуваннями, своїми ударами по українській енергетиці. взяли і Росію. Я вам нагадаю, що у 2022 чи 23 році російський економіст Ліпшец чітко сказав, що після цієї війни вся територія пострадянського простору буде територією безвиході і безперспективності. І багато хто в Росії його запитував: "А як це так?" Ну, Україна зрозуміла, ми її завоюємо, спалимо, розбомбимо. Це ясно, що там ніяких перспектив у людею не буде. А нас-то за що? Ну, тому що будь-яка війна, в якій агресор витрачає такі економічні ресурси, перетворює його територію на територію безвиході, навіть якщо її не бомблять.
24:13 До речі, у нас тут більше можливості уникнути цієї долі, тому що якщо ми в результаті війни все ж таки станемо частиною Європейського Союзу, >> будемо мати хоча б умовні гарантії безпеки, хоча гарантій безпеки в сучасному світі немає, але хоча б умовні, ну, які дозволять інвестиції вкладати в нам, то ми відновимося набагато швидше за Росію, а Росія може після такої війни не відновлюватися десятиріччями. В цьому плані у українців є перевага не стати територією безперспективності тільки в разі, якщо ми станемо частиною цивілізованого світу. Не станемо, звичайно, прогноз ліпше це виправдається на 100% і до Росії, до України, і до Білорусі. Ну, >> тут залишилася маленька частина просто закінчити цю війну. Такий маленький нюанс, знаєте, як як з гарантіями, цими
25:02 документами, гарантіями безпеки кажуть: "Ми все вже тут погодили". Ну, тут залишилося три питаннячка такі, ну, невеличкі вони про території, там, про гарантії, але все інше 95% ми вже погодили. Оце трошечки зга, ну, нагадує цю штуку. Добре. Тоді на нашу Ну, виявляється, що такий поганий тенденція поганого економічного стану, що економіка не витримує російська. Ну, це унеможливлює навпаки подальшу нову європейську війну. От якщо говорити оці про не просто натяки, а погрози. погрози з боку РФ Європі, тому що ким воювати і чим воювати? Вони можуть спати спокійно. >> З одного боку, так. З іншого боку, якщо війна не буде гібридного характеру, це все одно буде неспокій.
25:49 >> Тому що ми весь час, коли говоримо про якусь велику війну, маємо на увазі присутність російських військ на території європейських країн. А якщо військ не буде? А якщо це буде різні форми гібридної війни? Скажімо, диверсанти в країнах Балтії або війна дронів і ракетні бомбардування. От скажемо, чи буде європейцям легше, якщо Росія буде якимись своїми ракетами різними там арешниками намагатися знищити якісь військові об'єкти, з яких здійснюється допомога Україні? Така річце вже війна чи ще не війна? Ні, це війна, але це ж війна дороговартісна. Одна справа, там вони погрожують терористичними актами і там три безпілотника, а інша справа рішники. І це на постійній основі. Це дорого коштує. А плюс,
26:34 >> звичайно, тому в інтересах Росі Європи виснажити Росію в тій війні, яка є. >> А для того, щоб виснажити Росію в тій війні, яка є, потрібно дати Україні далекобійну зброю. Чого ж вони не дають? Напевно бояться. >> Угу. >> Тому що ви гово те, що ви говорите, це логічні речі. Але є ще страх перед війною. який набагато сильніший за логіку. І страх перед війною з Росією завжди очевидний з однієї простої причини, що європейці вважають, що росіяни завжди зроблять те, що не зробили б вони самі. >> Я хотіла трошки особисте питання поставити. У вас там є виступи там Європи, Штати? Я думаю, що ваші глядачі там спостерігають. В них цей страх. От
27:20 коли ви змож спілкуєтеся, там ставлять питання, все одно ця тема так чи інакше, я впевнена, навіть в приватних розмовах піднімається. Цей страх, ну там досі існує. Це не просто лякалка, про яку говоримо ми тут в Україні, пояснюючи те, чому ірраціонально Європа, наприклад, не зважується на рішучіші кроки. Ви знаєте, у української аудиторії, можливо, такого страху немає, тому що вона стежить за тим, що відбувається в Україні. Тому що багато людей тут буває. Тому що багатьох людей тут родичі, які живуть зараз там в Європі чи в Сполучених Штатів, чи жили до великої війни, а зараз там приїжджають до України. Ви ж розумієте, що ці люди набагато більше інтегровані в те, що відбувається. Коли ти інтегрований в те, що відбувається, страх зникає. Але у звичайного європейця
28:07 чи американця, у американців страху немає. Вони просто багато хто не дуже розуміє навіщо це потрібно. І зновутаки, це важливе наше досягнення, що переважна більшість американців і виборців демократії, виборців республіканців, вони підтримують Україну і не підтримують Росію, але для них це точно не першочергове питання. Хоча, повірте, дуже багато людей у Сполучених Штатів, звичайних людей, які підтримують Україну і не підтримують президента Трампа, його ставлення до конфлікту. Їх просто багато. Їх можна побачити на вулицях в Сполучених Штатах Америки. Не тільки прапори українські просто там, які люди вивішують на будинках і квартирах і які теж можна побачити. Можна побачити звичайних людей, які не
28:54 мають ніякого відношення до України в вас галі. Ну, я маю на увазі етнічного чи політичного чи там місця проживання. Ні. Але, скажімо так, у європейців страх перед Росією, безумовно є. звичайної європейці, що вона може щось таке зробити, що це загроза. Просто люди по-різному відповідають, як реагувати на цю загрозу. У звичайного американця такого страху немає, але від нього, до нього, для нього все це все одно дуже далеко. І люди все одно розцінюють ситуацію з Росією не так, як нам це загрожує. І потрібно ухвалювати якісь рішення. А те, що Росія несправедливо поводиться по відношенню до України і треба ухвалювати такі рішення. От як думає наш прихильник. Він не думає, якщо ми
29:41 не допоможемо Україні, Росія на нас нападе. Він мислить з точки зору справедливості, несправедливості. От що є важливим моментом, пов'язаним із тим, що ми з вами спостерігаємо в Європі. Інакше. В Європі багато людей думає не про несправедливість чи справедливість, а про те, що якщо Путін захопить Україну, він далі буде погрожувати в Європі. Це різні різні акценти. Ну, вони ж географічні з іншого боку. І я вже не кажу про інше. Ну, Сполучені Штати найбільша ядерна потуга сучасного світу. Ну, от ви живете в Сполучених Штатах. Чому ви маєте думати, що вам щось погрожує з точки зору безпеки? Ви бачите, е, рівень власного ядерного арсеналу, ви бачите всю цю армію? Ви бачите скільки можливостій
30:27 цієї армії? Тут президент Трамп абсолютно правий. Так звісно були очевидні там геополітичні поразки. той самий Афганістан, але ж це було не на території Сполучених Штатів. Розумієте? Якби ми зараз з вами мали українські війська в якісь третій країні і цим військам було б потрібно звідти евакуюватися, це було б, звичайно, не дуже приємно, але це, повірте мені, зовсім не те саме, що коли вас обстрілюють у власній державі. Тому американець виростає із точкою зрозумінням, що йому самому нічого не загрожує. У європейця інша ситуація. Знову таки, не у кожного європейця. Як ви розумієте, в Іспанії і Португалії швидше американський погляд на цю війну, ніж європейський. Європейський погляд на цю війну насамперед в Центральній Європі.
31:14 І по дорозі на південь він починає зменшуватися. Це, тобто, у німців він менше, ніж у поляків, у французів він менше, ніж у німців, у іспанців менше, ніж у французів. От вам проста формула. Тому те, що так багато європейців там на півдні Європи підтримують Україну, це теж велике досягнення. Десь в Португалії, в Іспанії, так, в Італії говорять про зброю, говорять про необхідність більшої допомоги. Ви ж подумайте, що ці люди так говорять, впевнені, що їм самим нічого не загрожує. Це не те, що, скажемо, там в Польщі політики говорять: "Нам потрібно допомагати Україні, бо інакше українська армія буде у наших кордонів". Це не не одне і те саме. Тому я думаю, що ми недостатньо цінуємо саме мотиви підтримки, тому що ми весь час думаємо,
32:01 що нас підтримують, тому що всім все загрожує. Переважна більшість країн, 80%, які нас підтримують, в них люди взагалі впевнені, що їм не загрожує нічого. От в Сполучених Штатах впевнені, в Канаді впевнені, в більшій частині Європи впевнені. та невелика частина країн, яка нам допомагає, тому що вважає, що забезпечує власну безпеку, це частина країн Центральної Європи. >> От і все. >> Але от про спокій і безпеку Сполучених Штатах, коли вони ви кажете, говорите про їхню впевненість, і вона логічна, тому що їх захищає океан, але є один нюанс, ви самі прогнозували, як один з варіантів розвитку, ну, що третя світова може пча початися реально не між Штатами і Китаєм і не між Штатами і Росією.
32:47 Трамп може або його наступник, спадкоємець, дозволю собі таке слово, можуть знайти інші варіанти і там вже все якби може змінитися. А повертаючись до плану Путіна, сидіти до січня 29-го року і почати там розбиратися, так? А що далі робити? А нащо йому чекати? В нього поки ресурс є зараз. Ну, є ресурс в усіх розуміннях цього слова. >> Непередбачуваність Трампа. Раз, відсутність ресурсу два. Тому що ви говорите, що і в нього є ресурс. Я вважаю, що в нього нема ресурсу. Для того, щоб у нього був ресурс, треба припинити війну. Ви ж бачите, що Путін не може зробити не буквально нічого. Я вам нагадаю про Сирію Башарасада. Скільки років поспіль Баша Распарт
33:33 утримував контроль над Сирією, незважаючи на те, що була сильна опозиція озброєна підтримувана Сполученими Штатами і Туреччиною, але російських і іранських ресурсів вистачало на те, щоб йому до йому допомагати. Це при тому, що більшість населення Силі його не підтримували. Тут же питання не тільки в ресурсі іноземному. Тут питання в тому, що більшість сирійців хотіла падіння його режиму і нічого, він тримався. Скільки років? вісім, здається, или скільки? Скільки? Я вже не пригадаю. Навіть більше. >> Трошки більше, мені здається. Да. >> Так, мені теж здається трішки більше. От тому що це почалося з арабської весни. Мені здається, що 8 років це тільки ця опозиція утримувала контроль над провінцією Дліп.
34:20 Швидше за все. Але треба подивитися. Я завжди плутаюся в датах і не хочу цього приховувати. От. А коли ви Росія застрягла у війні з Україною, а Іран застряг у конфлікті з Ізраїлем, відразу вони просто виявилися нездатнію допомогти Асаду. Хоча для Росії це було стратегічне питання. Це ж мова йде про російські бази. От вам приклад. Наступний приклад, мені здається, теж непоганий - це те, що відбулося в Венесуелі. Росія взагалі навіть пальцем не могла поворохнути. Ще один приклад, це те, що зараз відбувається на Південному Кавказі, >> що Пашеняни Аліїв просто не звертають уваги на Росію в цій ситуації, коли до країни, яка є членом УДКБ,
35:08 членом Євразійського економічного союзу, приїздиць американський віце-президент, говорить: "Ми вам дамо 9 млрд доларів на атомну енергетику і у вашій країні будуть виробляти чіпи". Замислитись, як це виглядає з точки зору Москви, правда? Це означає, що ніхто всерйоз не сприймає її інтеграційні конструкції. Чи Америці вже взагалі не думають, що Вірменія член якогось Євразійського Союзу, не член Євразійського Союзу, не має вже ніякого значення, бо це все фікція. Ну, про Азербайджан я взагалі не говорю, тому що у президента Алієва навіть більше можливості підписувати якісь амбітні домовленості з американцями, ніж у прем'єр-міністра Пашиня. Він не член ОДКБ, не член Євразійського Союзу. Він взагалі нічим Росії не зобов'язаний, окрім на сьогоднішній день, окрім оцієго цього папірчика дого там домовленості
35:55 про стратегічне партнерство, які всі укладають зараз з усіма і нічого не означають. От як Росія сказала, що вона не буде захищати Іран, якщо нападе на Іран Трамп знову. Ну, ясно, що угода Росії з Іраном не передбачає такого захисту. Але ж ми говоримо не про угоду, а про намагання зберігти союзних. А тепер повторюю, давайте уявимо собі, що всі ці ресурси вивільнилися. Це інша ситуація. Поки Путін застряг в нашій війні, в нього немає грошей навіть на підтримання штанів власного населення, на те, що на новій війні. >> Тоді він має бути зацікавлений. Пане Віталію, даруте, що я перериваю. Тоді він має бути зацікавлений взяти цю паузу, щоб наростити всі ці ресурси, розумієте? А він продовжує. От навіть оця остання спроба за найхолодніше, мені
36:43 здається, січень, от в Європі казали про Україну вже і мови немає, і всі розглядають. От ви розглядаєте, як спроба цього холодомору вибити тут все, щоб сиділи без світла. Ну, ви знаєте ці графіки, одна година є, там 17 не було і так далі. Як остання спроба, як аргумент, додатковий аргумент, останній жорсткий аргумент. Робіть все, інакше бачите ви на межі зникнення. А чому останні? Чому це не можна повторити наступної зми, якщо не буде ніяких рішень цієї? >> Ну так, це ж тягти треба. Ви кажете, вони ресурси 100 витрачають, а йому треба якось це заморозити, піднакопичити ресурси. Я про економічні, ну військові, зброя, все таке інше. >> І вдарити знову. >> Ну так, >> але йому хочеться закінчити цю війну
37:29 якнайшвидше, тільки на своїх умовах. Я абсолютно не приховую того, що я вважаю, що Путін хоче швидко закінчити цю війну, але на своїх умовах. Тут є інше питання, найважливіше. Чи здатний він швидко закінчити війну не на своїх умовах? От президент Трамп запропонував йому комфортні умови завершення війни. >> По суті цих комфортних умов, якщо говорити реально, дотримується і Зеленський. Припинення війни на лінії здітлення віз - це комфортні умови для агресора. Розумієте? >> Так. Але ж він >> це зовсім не те не кордони 1991 року. Це фактично ти утримуєш, що утримуєш. І
38:15 навіть ніхто не вимагає від тебе відмовитися від цих територій юридично. Ніхто не може тебе примусити не вважати більше неокуповані частини Донецької, Луганської Херсонської Запорізької областей. Не Росії. Ти говориш, це заморожений конфлікт, тому що ми все одно будемо вимагати, щоб українці залишили ці території, які є в нашій конституції. Комфортні умови, якщо ти не маєш сили воювати. Комфортні. Україна не член НАТО і це гарантують Сполучені Штати. Комфортні умови, комфортні. Україна, по суті, не має осмислених гарантій безпеки. Зняття санкцій з Росії, повернення Росії у світову економіку. Лавро вже сказав, головна умова це всеосяжне економічне співробітництво із Сполученими Штатами.
39:03 Це ж пропонували Путіну неодноразово 12 трилн доларів якісь там обговорювали. Комфортні умови. Чому він на них не погоджується, як ви думаєте? >> Тому що йому потрібно все. Йому не потрібні комфортні. йому потрібна Україна >> без контролю над Україною і без перетворення України на таку фортецю Росії, Росія не зможе відновити свій імперський потенціал. Це об'єктивно, а не суб'єктивно. Це не те, що Путіну це в голову прийшло, а насправді це не так. Це так тому і питання, що Путін об'єктивно з точки зору імперського лідера має рацію. Ми просто не хочемо бути цією фортекцією. Це вже інша проблема. А він нас і не питає. Він говорить: "Якщо ви не хочете бути моєю
39:49 фортею, я перетворю вашу територію на непридатность до життя. Ви звідси поїдете чи я вас переб'ю за якийсь час і буде фортеця без вас. З вами а або без вас це буде фортеця. І це логіка його поведінки. >> І тому його зупинити мо зможе то тільки настачі ресурсів. Тому що те, що ви говорите, це так і ви ви в принципі відтворюєте логіку Трампа. Ви розмишляєте як раціональна людина і трамп раціональна людина. Він розмірковує як людина абсолютно раціональна. От. >> Окей. Окей. За такою логікою він має досидіти до 29-го, щоб що з новим. Ну окей, якщо це буде Jжевенс, він трошечки
40:36 взагалі там, як це, ну, буде зайнятий своїми справами, так, на своїй півкулі, тоді йому легше буде. А раптом демократи, ну, а раптом, я не знаю, там, ну, не Камала Харса, ну, а хтось інший. І які варіанти тоді? >> Будете думати, як домовлятися з новою адміністрацією? Можливо, виникнуть нові стартові умови. Або завершити війну вже тоді, коли буде реальна небезпека. Але взяти більше. можна скористатися цією можливістю до 202 року, щоб зменшити тут населення ще в два рази, щоб взяти більше територій. Чому ні? Чим чим він ризикує, дотягуючи цю ситуацію до 2029 року, якщо немає інтенсивного тиску і немає далекобійної
41:21 зброї? Я вам кажу, як він розміркований. Це його конструкція мислення. Якщо не вдається все і відразу, то потрібно розтягти на час. Час мій союзник. Нам просто потрібно робити з заходом все, щоб час не був союзником потім. >> А у Трампа є які, >> тому що ви питаєте: "А що далі?" >> Угу. >> Це рівно те саме, що колись він обговорював з Аннагелою Меркель, коли Меркель йому сказала за її власним визнанням, що поки я федеральна канцлерка, Україна не буде членом НАТ. Пам'ятаєте цю фразу? >> Так. А він запитав: "А що буде, да? А що буде, якщо ти підеш?" Да. Хто гарантуватиме, >> коли ти підеш? Що буде? Тому він нікому не вірить, окрім російського чобота на українській землі і правильно робить з твоєї точки зору, тому що уявіть собі,
42:07 що цей президент йому щось дасть, якісь гарантії, а потім прийде демократи, скажуть: "Це була зрада". Що значить ми визнали Крим російським? Це хто визнав? Це проти законодавства Сполучених Штатів. Людей, які визнали Крим російським, потрібно притягти до відповідальності. Ми починаємо розслідування. Крим український був, є і буде. Ми будемо допомагати Україні повернути контроль над цією території. Що далі? Як можна сподіватися на якісь обіцянки демократичних лідерів, яких обирають? Ніяк. Він вже переконався, що вони нічого не можуть йому гарантувати. І, до речі, Трамп рівно так думає, коли йому говорять: "Ось Макрон не хоче там до вашої ради миру." Він каже: "Ну і не треба. Макрон у 2027 році не буде президентом Франції, а ми допоможемо обрати". Ну,
42:54 він це не говорить, але думаю, що він так думає. Ультраправо президента Франції, який на все погодиться, хоча там такої людини немає. Як ви бачите, у Франції зараз взагалі немає політиків, які хочуть підігрувати Трамп. Але він може сподіватися і Путін може сподіватися. Це може бути неправильні сподівання. Ми ж, знову таки, я хотів би, щоб ми, наших глядачів відділяли бажання Путіна від його реальних можливостей. Тому що, коли я про це все розповідаю, всі чомусь думають, що я думаю, що так і буде. Я не думаю, що так і буде. Це важлива. >> Я реконструю те, що думає Путін. >> Так, просто, щоб на ми з вами розуміли, як мислить Путін. А буде зовсім інакше. Політика, на щастя, не розвивається так, як хтось думає. Політика - це мистецтво можливостей, а не мистецтво бажань.
43:39 Звичайно, бажання є важливою передумовою, але і тільки. >> Просто, якщо там попередню частину ваших прогнозів реконструкції без цього уточнення слухати, то можна вже повзти до помимої ями. А насправді, якщо говорити про реальність, там трошки інакше. А які, що на ці константи можуть вплинути? От реальна політика, що вона завадить більше підтримка Європи. Ну, ви самі кажете, що ви не цинічні. Це правда життя, що вони думають, як використати Україну, ресурси, людський ресурс, щоб трошечки виснажити, не трошечки, а надто виснажити Путіна, зупинити, а там щось зміниться. >> Ні, я думаю, що це знову наша вигадки. >> А чому? >> Це наші вигадки. Європейці хочуть, щоб ми не програли Росію. >> Угу. От всі ці розмови, коли європейці говорять, що поки украї росіяни зайняті
44:25 Україною, вони не нападуть на нас, і у нас починається гвалт. Ой, вони цинічні, ой, вони говорять такі речі. А чому на це не подивитися професійно взагалі? Ну давайте подивимося на це професійно. Якщо вони вважають, що в разі, якщо Путін переможе Україну чи закінчить війну з Україною, він може взятися за Європу, то може їхня головна задача - це зробити так, щоб у Путіна не було можливості взятися за Європу. >> Ну, просто є дві великі риці. >> Чим більш серйозно Росія програє в Україні, тим менше у неї буде можливостей. Значить, вони допомагають нам для цього. Не просто, щоб Україна вистояла і щоб Росія не вистояла. Це ж питання рахунку в матчі, розумієте?
45:10 Якщо Росія програє з нульовою сумою, то навіть якщо в неї може висвабитися якийсь ресурс, вона вже не нападе на Європу, тому що у неї буде мало ресурсу. Російський ресурс виснажується на цій війні. Чим більше Росія втратить ресурс, тим краще. Тому ми маємо і говорити європейцям: "Якщо ви боїтеся, що в результаті цієї війни, коли вона закінчиться, Путін на вас нападе. Треба зробити, щоб він на вас не напав. А що треба зробити на те, щоб вас він не напав? Зруйнувати російську економіку. А як зробити, щоб зруйнувати російську економіку? Нові санкції, повна відмова від енергетичного співробітництва з Москвою. Хай Орбан потерпить трішечки. І далекобійна зброя. Чим більше буде далекобійної зброї, тим
45:57 більше нафтових і нафтопереробних підприємств Російської Федерації припинить своє існування на роки. На роки. Тому що, ви розумієте, після дронової атаки відновити нафтопереробку - це одне, після ракетного попадання - це абсолютно інше. І росіяни будуть набагато більш обережними в своїх намірах. Тому що, зновутаки, коли вони обговорюють між собою якусь атаку на Європу, вони ж розуміють, що європейці можуть власними ракетами по них правда? Про європейців вже не потрібно питати дозволи у когось і не потрібно, щоб ці ракети звідки взялися. >> Ну, в їхній уяві це не так відбувається. Там красиво, там красиво Росія знищує європейські міста і все. Ну, відбувається практично
46:44 так само, як на початку повномасштабки Україна-Росія. В них немає цієї відповіді. Да, >> голова. Ну, ну ви ж розумієте, що це вони де так у Соловйова можуть думати на шоу якісь міські божевільні. А давайте поговоримо не про міських божевільних, а про реальність. >> Угу. >> Люди, які в Генеральному штабі Збройних сил Російської Федерації присутні, точно знають, що буде ответка. І чим менше в них буде можливостей отримати цю ответку, тим більш обережними вони будуть. Вони не самогубці. Значить, чим більшим буде успіх України в цьому протистоянні, тим менше загроз для Європи. Мологію. Європейці праві, коли говорять, що якщо у Росії виспадеться ресурс, вона його направить на Європу. Це може бути. Значить, потрібно, щоб не було ресурсу.
47:30 Ну, це ж логічний висновок, мені здається. >> Е, це логічний висновок, але там є ще супутні процеси, які до цього ведуть. Я хотіла запитати, як у людини, яка працює в інформаційному те, що я не знаю просторі житті там десятиліттями оце уповільнення, ну, оці інноваційні всякі наші телеграми, Ютуби, уповільнення і блок телегі в Росії. Це як частину інформаційної там підготовки до чогось. Дехто вже каже там: "Ну, залізне, не залізне занавість, це можливо некоректне порівняння, але менше з тим, менше інформації". Дивишся, де в тебе намагаються загнати в їх в національний свій там якийсь додаток. Це про щось говорить чи це, ну, ну, ну, відбувається і відбувається. >> Це тенденція будь розвитку будь-якої держави авторитарної.
48:19 >> Знаєте, як кран його починаєш закручувати. От ви запитали мене, як я на це дивлюся з точки зору власного професійного досвіду. Я вам розповім, звідки готувався напад. Колись вже в в перший термін Путіна, буквально там на початку 2000х, >> Угу. >> я потрапив до чорних списків російського телебачення. Остаточно мене і в 90, наприкінці 90-х не дуже запрошували, тому що навіть наприкінці 90-х не подобалося те, що я говорю про Україну. Але на початку 2000-х все, ніяких більше інтерв'ю ніяким програмам російського телебачення практично. Потім запрошували на якісь периферійні
49:04 канали, але це вже було набагато пізніше. І теж в ролі, я б сказав, людини, над якою можна посміятися з його європейськи європейськими поглядами, умовно кажучи. От один раз запросили у 2004 році на шоу Світлани Сорокіно, якраз присвячені помаранчевій революції. Ви собі навіть не уявляєте, скільки Світлані довелося боротися за те, щоб я там був. >> Угу. >> Другий термін Путіна. Мене забороняють в друкованій пресі. >> Угу. >> Друкувати. Я вже не можу там е друкуватися взагалі. Залишаються тільки опозиційні опозиційні медіа. А
49:53 2000 14-й рік починається. Ті медіа, в яких друкуються мої статті опозиційні, блокує Роскомнадзор. 2000. 22-й рік починається. Радіо Свобода, в ефірі якого я продовжую вести програми, а значить ці програми бачать там кажучи в Ютубі російські глядачі, оголошують екстремістською організацією і закривають бюро цієї радіостанції в Москві. В Москві я не буваю з 2013 року, але просто навіть той те останнє медіо російськомовне, яке немовби має доступ до аудиторії в Росії, перетворюється з
50:39 точки зору Путіна на злочинну організацію. Оце моя власна біографія, як людина, яка працювала на російському ринку. Навіщо мені думати, що вони роблять зараз, коли я на власному досвіді бачу, як закручується кран? Розумієте? А починалося все з прохання Єльцина до мене вести програму "Хроніка національної політики на незалежному російському телебаченні". Бо я знаю національну політику, думаю про самовизначення на радянських республік і про те, як щоб було, щоб рівноправно жили російські народи. Я маю вести таку програму. Її закрили, звичайно. Це теж було закручування вже перше закручування гвинтик. Але ж
51:24 починалося все з відкриття можливостей. Тобто імперія, коли вона переформатується, вона спочатку все відкриває, а потім вони бачать, що це не в їхніх інтересах, і вони починають позбуватися ворогів. А хто такий ворог? Це ж не просто якийсь нещасний портник, а ворог. Що таке портник? А просто ворог будь-хто, хто дотримується здорового глузду. Спочатку опоненти, а потім навіть люди, які можуть бути твоїми прихильниками, але просто розуміють, що ти цього не можеш зробити. А потім починається боротьба з цілими явищами, з Ютюбом, з Телеграмом, >> щоб вибутувати вертикаль, в якій буде тільки Діма Кисельова з Вовою Соловйовим. Шерочка смашерочка розумієте? >> Там ще ця сімоня.
52:10 >> Ні, там ще там четверта оця, Боже, яка з чоловіком щось там веде. >> Капеєва, >> да? Це буде буде на тройнічок на четверих, мені здається. >> Ну так і і буде ще премія Тіграна Киї Саяна, яку вони кожний рік будуть отримувати >> околу. Цього року може з Холовйов, наступного року Діма Кисельов, потім з Кабєєва, >> да. >> Потім її цей божевільний чоловік Попов, потім Володя Карнілов, який був у нас тут резидентом Луб'янки, багато років очолював відділення так званого інституту України СНД, бігав по всіх шоу, навіть не проспавшись після чергового перепою. І що, ну, будуть такі лауреати і це все, що потрібно росіянам знати. Слухайте лауреатів премії Києсаяна.
52:57 Це най >> Але ви знаєте, що все нормально, поки все нормально буде, поки Путін не захоче премію Кесаяну. Найбільш небезпечний момент буде, коли Путін захоче собі це ж теж прийде. Медальки, я хочу бути героєм Росії, двічі героєм Росії. Чому в мене немає премії Кисаяна? >> Можна запропонувати, щоб він особисто йому десь там вручив. Ну так остаточно >> можна, але швидше за все маразм наступить маразм наступить швидше смерті. >> Ми ще до цього маємо дожити. До маразму. >> Боже, дожити. кожен день з з цією думкою просинаєшся. А от з приводу деградації системи, політичного такого впливу або впливу намагання контролювати інформаційний цей простір, мені здається, що вашу особисто там це як еволюція Віталія Портнікова в медіа від пропозиції
53:42 >> еволюція можливостей Віталія Портникова. Знаєте, Оксана, було була ситуація, коли один з російських журналістів, заступник головного редактора великого російського видання, розуміючи, що мене заборонили всюди, попросив мені на мене написати статтю на міжнародну тему про Австрію. >> Угу. >> Просто щоб не друкувати, щоб було видно, що я можу там друкуватися. Так, прийшов редактор міжнародного відділу цієї газети, відомий шовініст, і поклав на стол заяви свої і своїх співробітників про звільнення. сказав, що якщо буде тут текст спортника в нашому шановному виданні, ми всі йдемо на нашій міжнародній шпальці не буде уро русофоба. А це були ще дуже вегетаріанські роки. >> Ну, зараз бачите, що відбувається. Ну, на прикладі. >> Так що еволюція говорить про те, що це
54:28 все давно назрівало. Я це я цією історією не пишаюся, розумієте? Тому що я вважаю, що коли, умовно кажучи, російського читача намагалися захистити від моїх поглядів, це означало, що його готують до війни. Розумієте, >> там було багато ознак, на жаль, знаєте, історія ж, ну, стараються, пафосна приказка, що історія не знає, як мало бу. >> Не знаю. Ви пам'ятаєте, що теж все-таки творча історія. Пам'ятаєте, як А Каню Палітковського вбили просто в під'їзді її будинку? >> Я знаю, що >> це ж теж тому. Так, і навіть зараз вже не вегетаріанські часи, мені здається, що два тижні чи три тижні, двічі чи поспіль цю табличку розбивало просто посеред дня і ти нічого не можеш зробити. Навіть пам'ять знищують. Не просто людину
55:14 вбивають і людину знищують. Пам'ять про людину вони знищують, тому що людина незручна, не така. >> Ну, як прибирають квіти з мосту, де вбили німцов. Це ясно, тому що в Росії може бути тільки одні герої, які вбивають українців. Це тепер герой Путіна. Я хочу закінчити все одно з цією оптимістичною думкою, що премію Кіасаяна він буде отримувати особисто і не так вже скор >> посмертно і особисто. Пане Віталію, дякую вам за ефір. Принагідно запрошую до нас ще. Було дуже цікаво. >> Дякую. >> Віталій Портніков, публіцист, журналіст, був з нами. Друзі, ну, це був такий цікавий ефір. Ви маєте, мусите поставити питання, лайкнути, залишити свій коментар і, можливо, залишити питання на
56:00 наступний ефір. Не обіцяє, але, можливо, найцікавіше щось знайду і озвучу пану Віталію. Залишайтеся з нами.
